СТАРИЙ КАЛУШ

Календар знаменних і пам’ятних дат Івано-Франківської області на 2012 рік




Календар знаменних і пам’ятних дат Івано-Франківської області на 2012 рік



 

СІЧЕНЬ

1 січня-

75 років від дня народження Василя Лизанчука (1937), професора, доктора фiлологiчних наук, академiка Академiї наук вищої школи, заслуженого журналiста України, родом з с. Ганнів Коломийського району

 

103 роки від дня народження Степана Бандери (1909-1959), головного провідника ОУН, теоретика і практика національно-визвольного руху, уродженця с. Старий Угринів Калуського району

2 січня-

120 років від дня народження Ярослава Пастернака (1892-1969), археолога, дослідника стародавнього Галича, автора книги „Старий Галич" (1998)

7 січня-

Різдво Христове

7 січня-

75 років від дня народження Степана Андріїшина (1937), краєзнавця, художника-оформлювача, родом з с. Михалків Коломийського району

7 січня-

70 років від дня народження Тараса Салиги (1942), критика, літературознавця, автора книг „Право на себе" (1983), „Продовження" (1991), „Високе світло" (1994), „Імператив" (1997), „Відлитий у строфи час" (2001), „Вокатив" (2002), „Вогнем пречистим" (2004), „Франко - Каменяр" (2007), заслуженого діяча науки і техніки України, родом з с. Вікторів Галицького району

9 січня-

95 років від дня народження Степана Гумініловича (1917-1985), композитора, диригента хорів і старшини Першої Української Дивізії Української Національної Армії, уродженця с. Топорівці Городенківського району

10 січня-

155 років від дня народження Софрона Недільського (1857-1917), українського лексикографа, філолога і педагога, першого директора української державної гімназії в Коломиї (1894-1914), родом з с. Цуцилів Надвірнянського району

11 січня-

160 років від дня народження Павла Брили (1852-1903), польського літературознавця, голови комітету із спорудження пам'ятника А. Міцкевичу та директора жіночої семінарії в м. Станиславові

 

65 років від дня народження Романа Демчука (1947), письменника-гумориста, члена Національної спілки письменників України, уродженця с. Балинці Снятинського району (живе і працює на Рівненщині)

12 січня-

60-річчя від дня народження Ігоря Бориса, одного з найяскравіших українських режисерів, який у 1986-91 рр. працював в Івано-Франківському обласному музично-драматичному театрі ім. І. Франка

 

55 років від дня народження Михайла Арсака (1957), журналіста, директора Музею історії міста Коломиї, автора-упорядника каталогу „Товариство „Братство св. Архистратига Михаїла..." (1993), „У серці і пам'яті земляків: Книга пам'яті. Ч. 1" (1993) та ін., уродженця с. П'ядики Коломийського району

13 січня-

115 років від дня народження Василя Дем'янчука (1897-1938), мовознавця, автора праці „До характеристики гуцульського говору", родом з м. Надвірної

14 січня -

100 років від дня народження Стефана Грабця (1912-1972), польського мовознавця, автора праці „Географічні назви Гуцульщини", уродженця м. Станіслава (Івано-Франківська)

16 січня-

55 років від дня народження Любові Василик (1957), члена Національної спілки письменників України, поетеси, авторки збірки поезій „Молитва дерев" (1996), „Межень" (2006), родом з с. Нижній Вербіж Коломийського району

17 січня-

120 років від дня народження Дмитра Котка (1892-1982), диригента, який у 1945 році був керівником і головним диригентом Українського державного Гуцульського ансамблю пісні й танцю

 

70 років від дня народження Романа Горака (1942), письменника, франкознавця, дослідника життя і творчості багатьох літераторів Прикарпаття (О. Дучимінської, К. Попович, О. Рошкевич та ін.), директора літературно-меморіального музею І. Франка у Львові

18 січня -

170 років від дня народження Лева Лопатинського (1842-1922), мовознавця й етнографа, родом з м. Долини

 

60 років від дня народження Богдана Губаля (1952), заслуженого діяча мистецтв України (2001), члена Національної спілки художників України, доцента кафедри дизайну та мистецтвознавства Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, лауреата обласних премій ім. В. Стефаника, І. Вагилевича, Я. Лукавецького, мешканця Івано-Франківська

19 січня-

100 років від дня народження Ярослава Стецька (1912-1986), голови Проводу ОУН, лідера Конгресу Українських Націоналістів

 

90 років Володимиру Гавришу (1922), гуцульському різьбяру, члену Національної спілки художників України, уродженцю м. Косова

19 січня-

80 років від дня народження Тетяни Фіголь (1932), лікаря, громадсько-культурної діячки м. Івано-Франківська, родом з с. Підбережжя Болехівської міської ради

20 січня

115 років від дня народження Євгена Маланюка (1897-1968), українського поета, культуролога, літературного критика

21 січня-

100 років від дня народження Давида Бакрадзе (1912-1979), військовика, учасника карпатського рейду, побував у Делятині, Маняві, Росільній, автора спогадів „Кров'ю героїв" (1968)

22 січня-

День Соборності України

27 січня-

65 років від дня народження Калини Ватаманюк (1947), журналістки з Верховини, авторки популярних книг „Від лиця Твого, Господи, судьба моя іде..." (1995), „Між хрестами і зорями" (1996), „Ми - діти світла" (1998), „Сад моїх журавликів" (2000), „Очима душі" (2008). Народилася в с. Кобаки Косівського району

29 січня-

День пам'яті учасників битви під Крутами

 

 

ЛЮТИЙ

 

2 лютого-

175 років від дня народження Лева Лаврецького (1837-1919), пароха с. Залуква Галицького району, археолога, дослідника Давнього Галича

 

130 років від дня народження Петра Бігуса (1882-1966), педагога і громадського діяча Рогатинщини. З 1944 р. в еміграції

5 лютого-

130 років від дня народження Григорія Тимощука (1882-1948), визначного політичного та громадського діяча, члена уряду ЗУНР, професора Коломийської гімназії, уродженця с. Грушків Городенківського району

11 лютого-

155 років від дня народження Ольги Рошкевич (1857-1935), української письменниці, перекладачки, етнографа, першого кохання Івана Франка, родом з с. Угорники Івано-Франківської міської ради

14 лютого-

90 років від дня народження Петра Сопільника (1922), майстра народно-ужиткового мистецтва, автора декоративного панно „Гуцульське весілля"

15 лютого-

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Стрітення Господнє

16 лютого-

105 років від дня народження Івана Ковалика (1907-1989), мовознавця, доктора філологічних наук, професора. У 1974-1983 рр. працював у Івано-Франківському педінституті

17 лютого-

120 років від дня народження Йосипа Сліпого (1892-1966), митрополита української греко-католицької церкви, кардинала. 27 серпня - п'ятнадцята річниця перепоховання Блаженнійшого патріарха у Львові

18 лютого-

160 років від дня народження Віктора Матюка (1852-1912), західноукраїнського композитора, священика

 

110 років від дня народження Олени-Галини Дмитраш (1902-1952), оперної співачки, педагога, яка під час війни мешкала в Станиславові (Івано-Франківську), уродженки с. Мишин Коломийського району

19 лютого-

75 років від дня народження Богдана Мельничука (1937), поета, критика, літературознавця, родом з с. Олешків Снятинського району

20 лютого-

70 років від дня народження Василя Стефака (1942), прозаїка, члена Національної спілки письменників України, уродженця с. Новомарківки (тепер Рунгури) Коломийського району

21 лютого-

Міжнародний день рідної мови

23 лютого-

100 років від дня народження Богдана Романенчука (1912-1989), видавця, бібліографа, літературознавця, автора праць „Українське письменство" (1941), „Азбуковник", уродженця с. Воскресінці Коломийського району

24 лютого-

85 років від дня народження Володимира Лукомського (1927-1973), заслуженого архітектора України. У 1950-1973 рр. жив і працював в м. Івано-Франківську

24 лютого-

165 років від дня народження Мелітона Бучинського (1847-1903), фольклориста, діалектолога, адвоката, громадського діяча м. Станиславова

24 лютого

170 років від дня народження Юліана Романчука (1842-1932), визначного громадсько-політичного діяча, педагога, одного із засновників „Просвіти", НТШ, родом з с. Крилоса Галицького району

25 лютого-

125 років від дня народження Леся Курбаса (1887-1937), режисера, актора, теоретика театру, драматурга і публіциста, засновника театру „Березіль". Артистичну діяльність розпочинав у Гуцульському театрі Гната Хоткевича. Репресований

28 лютого-

85 років від дня народження Романа Скворія (1927-1996), краєзнавця, бібліотекаря, автора кількох десятків краєзнавчих публікацій, лауреата обласної пам'яткознавчої премії ім. Івана Вагилевича (1992). Жив і працював у Болехові

 

 

БЕРЕЗЕНЬ

 

 

1 березня-

95 років від дня народження Мирослава Антоновича (1917-2006), співака, диригента і музикознавця, організатора Візантійського хору в Нідерландах, родом з м. Долини

1 березня-

85 років від дня народження Параски Плитки-Горицвіт (1927-1998), народної поетеси і художниці з Криворівні Верховинського району, авторки численних рукописних збірок, родом з с. Бистрець Верховинського району

2 березня -

130 років від дня народження Михайла Козоріса (1882-1937), прозаїка і публіциста, родом з м. Калуша. Репресований

2 березня-

90 років від дня народження Юрія Лащука (1922-2003), мистецтвознавця, автора книжок „Гуцульська кераміка" (1956), „Косівська кераміка" (1966), „Українські гончарі" (1966)

6 березня-

120 років від дня народження Івана Чмоли (1892-1941), педагога, військового діяча, одного із засновників „Пласту", уродженця смт. Солотвино Богородчанського району

7 березня-

130 років з дня народження Григорія Коссака (1882-1931), громадського діяча, полковника УСС

9 березня-

День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), великого українського поета, мислителя, художника

14 березня-

140 років від дня народження Олекси Новаківського (1872-1935), художника, педагога. Часто бував у Коломиї, Космачі Косівського району

14 березня-

120 років від дня народження Олександри Любич-Парахоняк (1892-1977), оперної співачки, родом з м. Станіслава

14 березня-

115 років від народження Василя Атаманюка (1897-1937), письменника, журналіста, перекладача, родом з с. Яблунова Косівського району. Репресований

16 березня-

130 років від дня народження Христі Алчевської (1882-1931), поетеси, перекладачки, авторки поетичного циклу „Спомин з Яремчі"

17 березня-

165 років від дня народження Федора Вовка (1847-1918), всесвітньовідомого українського вченого-антрополога, етнографа і археолога. В 1903-1906 рр. проводив етнографічні і антропологічні дослідження на Гуцульщині

17 березня-

115 років від дня народження Олеся Бабія (1897-1975), українського письменника, поета, літературознавця у США, родом з с. Середнє Калуського району

18 березня-

130 років від дня народження Олекси Іванчука (1882-1920), публіциста, фольклориста, етнографа, родом з с. Тростянець Снятинського району

 

125 років від дня народження Омеляна Цісика (1887-1970), професора Коломийської гімназії, диригента оркестру Коломийського драмтеатру, родом з с. Малий Ключів Коломийського району

19 березня-

215 років від дня народження Юзефа Коженьовського (1797-1863), польського поета, драматурга, перекладача, автора драми про побут гуцулів „Верховинці"

20 березня-

80 років від дня народження Василя Петришина (1932), поета, автора збірки „На порозі осені" (1993), родом з с. Росільна Богородчанського району

21 березня-

Всесвітній день поезії

22 березня-

170 років від дня народження Миколи Лисенка (1842-1912), видатного українського композитора, який виступав у містах Прикарпаття

23 березня-

Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

23 березня-

105 років від дня народження Юрія Криха (1907-1991), скрипаля, віртуоза-виконавця, педагога, громадського діяча. З 1960 р. працював вчителем музики і співів у Станіславському педінституті

 

70 років від дня народження Дмитра Вінтоняка (1942), майстра художнього ткацтва, уродженця с. Космач Косівського району

24 березня-

70 років від дня народження Руслана Дорожівського (1942), диригента, заслуженого діяча мистецтв (1989), родом з м. Надвірна

25 березня-

145 років від дня народження Григорія Хомишина (1867-1947), станіславського греко-католицького єпископа 1904-1945 рр. Помер у київській тюрмі

25 березня-

85 років від дня народження Михайла Хромея (1927), поета, публіциста, родом з с. Пужники Тлумацького району

25 березня-

55 років від дня народження Василя Левицького (1957-1989), письменника, автора новел, що вийшли окремими збірками „Великий день" (1986), „Пізнє літо" (1989), уродженця с. Красна Надвірнянського району. Посмертно вийшла збірка вибраного „Великий День. Пізнє літо" (2010)

27 березня-

Міжнародний день театру

28 березня-

100 років від дня народження Олекси Гірника (1912-1978), Героя України (2007), громадсько-культурного діяча, патріота, члена „Пласту" і молодіжної організації ОУН, уродженця смт. Богородчани. 1978 р. самоспалився в м. Каневі Черкаської обл. на Тарасовій Горі на знак протесту проти русифікації українського народу

31 березня-

60-річчя від дня народження Василя Портяка (1952), прозаїка, сценариста, автора збірки оповідань „Крислачі" (1983), уродженця с. Кривополе Верховинського району

 

50 років від дня народження Яреми Проціва (1962), фотохудожника, члена Спілки фотохудожників України (2003), учасника фотовиставок в Україні, Росії та міжнародних фотосалонів, мешканця м. Коломиї

 

 

 

КВІТЕНЬ

 

1 квітня-

60 років від дня народження Миколи Чорнокниша (1952), публіциста, прозаїка, драматурга, родом з с. Рожнів Косівського району

3 квітня-

120 років від дня народження Нестора Гаморака (1892-1937), вченого-ботаніка, природознавця, доктора наук, організатора Кам'янець-Подільського ботанічного саду (1930), уродженця с. Стрільче Городенківського району

7 квітня-

Благовіщення Пресвятої Богородиці

8 квітня-

160 років від дня народження Романа Заклинського (1852-1931), літературознавця, історика, етнографа, родом з с. Маринопіль Галицького району

 

105 років від дня народження Ярослава Андруховича (1907-1975), актора, режисера, емігранта, уродженця м. Станиславова

12 квітня-

105 років від дня народження Богдана Дудикевича (1907-1972), історика, громадського діяча, журналіста, уродженця с. Кропивник Калуського району

100-річчя від дня заснування української організації Пласт (дату 12 квітня 1912 року визнано датою заснування організації, бо в цей день склали першу присягу пластуни у Львові)

14 квітня-

90 років від дня народження Павла Пундія (1922), лікаря, визначного діяча української діаспори, дослідника історії української медицини, уродженця м. Косова

15 квітня-

Воскресіння Христове. Великдень

16 квітня-

120 років від дня народження Осипа Залеського (1892-1984), композитора, педагога, директора філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Станиславові (1921-1933)

 

90 років від дня народження Михайла Ласійчука (1922-1997), краєзнавця, організатора культурно-мистецького життя та аматорського театру в рідному с. Нижньому Вербіжі Коломийського району, автора книги „Нижній Вербіж"

18 квітня-

Міжнародний день пам'яток і визначних місць. День пам'яток історії та культури

19 квітня-

70 років від дня народження Василя Слезінського (1942-2007), краєзнавця, педагога, письменника, лауреата премії ім. Марійки Підгірянки, родом із с. Білі Ослави Надвірнянського району

20 квітня-

День Довкілля

22 квітня-

85 років від дня народження Володимира Джигринюка (1927), автора книг „З берегів Пруту" (1998), „Зорі над хвилями Пруту" (1999), уродженця с. Саджавка Надвірнянського району. Живе і працює в Коломиї

23 квітня-

Всеукраїнський день книги і авторського права

 

170 років від дня народження Ореста Авдиковського (1842-1913), українського письменника, автора повістей „Пригода Стефана Корчука" (1886), „Пильнуй свого - не забирай чужого" (1887). Довгий час проживав у Мостищах біля Калуша

27 квітня-

65 років від початку акції „Вісла"- депортації понад 500 тисяч українців-лемків з території Польщі

28 квітня-

190 років від дня народження Юрія Шкрібляка (1822-1884), народного майстра гуцульської різьби та інкрустації, родом з с. Яворова Косівського району

 

 

 

ТРАВЕНЬ

 

5 травня-

105 років від дня народження Ірини Вільде (Дарії Макогон-Полотнюк) (1907-1982), письменниці, авторки численних романів, повістей, оповідань з життя Західної України, співробітниці українського журналу „Жіноча доля"

7 травня-

350 років м. Івано-Франківську

9 травня-

День Перемоги

13 травня-

День Матері

 

55 років від дня народження Юрія Петричука (1957), журналіста, поета, автора збірки поезій „Дорогою до храму" (1990), уродженця с. Малий Рожин Косівського району

15 травня-

Всесвітній день родини

155 років від дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, автора багатьох романів з історії України, який довгий час жив у Коломиї, де й похований

16 травня-

195 років від дня народження Миколи Костомарова (1817-1885), українського історика, письменника, етнографа і публіциста

 

100 років від дня народження Григорія Кирилюка (1912-1993), письменника, публіциста, який жив і працював в м. Івано-Франківську

18 травня-

Міжнародний день музеїв

18 травня-

105 років від дня народження Ірини Левинської (Париллє) (1907-1990), румунської письменниці, родом із смт. Рожнятова

18 травня-

90 років від дня народження Василя Корпанюка (1922-2004), гуцульського різьбяра, родом з с. Яворова Косівського району

18 травня-

30 років з часу відкриття художньо-меморіального музею і пам'ятника художнику Василю Касіяну в Снятині (1982)

19 травня-

День науки

22 травня-

120 років від дня народження Костя Вагилевича (1892-1974), поета, педагога, автора поетичних збірок „Україна непоборна" та „Триєдиність", родом з с. Ясень Рожнятівського району

24 травня-

День слов'янської писемності і культури

 

130 років від дня народження Кирила Стеценка (1882-1922), композитора, хорового диригента, музично-громадського діяча,

24 травня-

100 років від дня народження Михайла Стельмаха (1912-1983), українського письменника, зокрема, автора повісті „Над Черемошем". Деякий час жив у Косові та Криворівні

26 травня-

 

26 травня-

День працівників видавництв, поліграфії і книго-розповсюдження

55 років від дня народження Богдана Бенюка (1957), київського актора, з 1988 р. заслуженого, а з 1996 р. народного артиста України, родом з с. Битків Надвірнянського району

27 травня-

День героїв

30 травня-

140 років від дня народження Костянтини Малицької (1872-1947), поетеси, педагога, родом з с. Кропивник Калуського району

31 травня-

60 років від дня народження Галини Христан (1952), члена Національної спілки письменників України, лауреата районної премії ім. Н. Попович за збірку новел „Старий і кіт" (2002), автора книг „Я вернуся" (2002), „Великоднє чудо" (2004), „Білий острів" (2007), члена Надвірнянської районної літературної студії „Бистрінь", бібліотекаря, родом з с. Саджавка Надвірнянського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 2012 р. ювілеї першої згадки  святкуватимуть такі міста і села :

 

950

років м. Тисмениці (1062)

855

років з часу спорудження Успенського собору у стародавньому Галичі (1157)

645

років селам Новиця Калуського та Уторопи Косівського районів (1367)

625

років селам Довге-Калуське Калуського, Берлоги та Сваричів Рожнятівського, Довге Тисменицького районів (1387)

620

років с. Узин Тисменицького району (1392)

615

років селам Сапогів Галицького району, Витвиця Долинського, Дубовиця Калуського, П'ядики Коломийського районів (1397)

610

років селам Більшівці, Бовшів, Медуха, Старий Мартинів Галицького району (1402)

605

років селу Коростовичі Галицького району (1407)

600

років селу Блюдники Галицького, Люча, Космач Косівського районів, Микуличин Яремчанської міськради (1412)

585

років селам Городниця, Тишківці, Ясенів Пільний Городенківського, Підмихайля Калуського, Крихівці (м. Івано-Франківськ), Жукотин, Семаківці, Угорники Коломийського, Кути, Рибне, Шешори Косівського, Лучинці Рогатинського, Братківці Тисменицького, Делева, Ісаків, Озеряни Тлумацького районів (1427)

580

років селу Бишів Галицького, Стратин Рогатинського районів (1432)

575

років селам Кінчаки, Придністров'я Галицького, Середнє Калуського, Милування, Рошнів, Сілець та Ганнусівка Тисменицького, Гостів Тлумацького районів (1437)

570

років селам Прикмище Городенківського, Гузіїв Долинського, Хлібичин, Хом'яківка Снятинського, Гринівці Тлумацького районів (1442)

565

років селам Кунисівці Городенківського, Старий Угринів Калуського, Назавизів Надвірнянського, Григорів Рогатинського районів (1447)

560

років селу Кобаки Косівського району (1452)

550

років селам Різдв'яни Галицького, Підгайчики Коломийського районів (1457)

550

років селам Підгороддя та Кліщівна Рогатинського району (1462)

540

років селам Глушків Городенківського, Беньківці Рогатинського, Іллінці, Стецева, Тулуків Снятинського районів (1472)

530

років селу Діброва Рогатинського району (1482)

515

років с. Яблунька Богородчанського, Хом'яківка Тисменицького районів (1497)

505

років селу Голосків Коломийського району (1507)

480

років селищу Отинія Коломийського району (1532)

475

років селам Росохач Городенківського, Білі Ослави Надвірнянського, Драгасимів Снятинського району (1537)

460

років селам Луквиця Богородчанського, Мислів Калуського, Побережжя, Погоня Тисменицького району (1552)

455

років селу Рівня Рожнятівського району (1557)

445

років селу Цінева Рожнятівського району (1567)

435

років селам Поляниця і Танява Болехівської міськради, Пациків, Тростянець, Церківна, Якубів Долинського, Козина Тисменицького району (1577)

430

років селам Ілемня Рожнятівського, Павлівка Тисменицького району (1582)

420

років селам Князівське Рожнятівського, Вишків, Лолин, Яворів Долинського, Хімчин Косівського, Будзин Тлумацького районів (1592)

415

років селам Болохів, Гуменів, Завадка Калуського, Новосілка Тлумацького, Нижній Струтин та Ясень Рожнятівського районів (1597)

410

років селу Підліски Долинського району (1602)

405

років селу Акрешори Косівського району (1607)

400

років селам Баб'янка Коломийського, Белеїв Долинського, Пасічна Надвірнянського районів (1612)

395

років селу Бринь Галицького, Ясеновець Рожнятівського районів (1617)

390

років селу Максимівка Долинського району (1622)

385

років селам Грабівка, Ріп'янка Калуського району (1627)

380

років селу Лючки Косівського району (1632)

375

років селу Липовиця Рожнятівського району (1637)

370

років селам Ріпне і Дубшари Рожнятівського районів (1642)

360

років селу Чукалівка Тисменицького району (1652)

355

років селу Новоселиця Долинського району (1657)

350

років м. Станіславу (нині Івано-Франківськ) та селу Крива Рожнятівського району (1662)

335

років селу Голови Верховинського району (1677)

320

років селу Олієво-Королівка Городенківського району (1692)

305

років селам Гринівка та Лесівка Богородчанського, Буковець Верховинського, Мала Тур'я Долинського районів (1707)

295

років селам Барвінків та Яблуниця Верховинського, Слобода Галицького, Верхній Майдан Надвірнянського районів (1717)

285

років селу Сукіль Болехівської міськради (1727)

245

років селу Трофанівка Снятинського району (1767)

 

 

 

 

 

 

 

У 2012 році минає

 

625

років з часу остаточного приєднання Прикарпаття разом з Галичиною до Польщі (1387)

420

років з часу організації кушнірської справи в Тисмениці (1592)

210

років від дня народження Кирила Блонського (1802-1852), українського громадсько-культурного діяча, просвітителя, уродженця с. Уторопи Косівського району

190

 

 

 

 

180

років від дня народження Івана Лаврівського (1822-1873), видатного галицького композитора, диригента, який організовував і керував хорами на Галичині, зокрема в Перемишлі, Кракові, Львові, Холмі. Автор хорів, духовної музики, солоспівів, а також музично-сценічних творів - „співігор"

років з часу утворення „Руської трійці" (1832-1837 рр.) - галицького літературного угруповання, очолюваного М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження

175

років з часу виходу у світ альманаху „Русалка Дністрова", виданого членами „Руської трійці"

170

років від дня народження Марка Мегединюка (1842-1912), українського народного різьбяра, родом з с. Річка Косівського району

165

років від дня народження Ісидора Трембицького (1847-1922), українського актора, режисера і письменника, родом з м. Станиславова

155

років від дня народження Івана Мирона (1857-1940), громадського діяча на Станіславщині, державного секретаря шляхів ЗУНР 1918-1919рр.

145

років від дня народження Миколи Сабата (1867-1930), першого директора української гімназії м. Станиславова, родом з Обертина Тлумацького району

145

років від дня народження Лева Чачковського (1867-1933), археолога, дослідника княжого Галича

135

років з часу заснування в Станиславові філії товариства „Просвіта" (1877)

130

років від дня народження Романа Шипайла (1882-1944), диригента, організатора і одного з найавторитетніших діячів „Коломийського Бояна", опікуна коломийського Пласту

120

років від дня народження Юрія Гринюка (1892-1934), українського поета, уродженця с. Воскресінці Коломийського району

115

років від дня народження Петра Корпанюка (1897-1961), українського майстра різьблення по дереву, уродженця с. Яворова Косівського району

115

років від дня народження Михайла Кушніра (1897-1988), публіциста, громадсько-освітнього діяча, організатора „Просвіти" на Станіславщині

110

років з часу заснування першої в Галичині музичної школи (1902), нині музичне училище ім. Д. Січинського

110

з часу спорудження нафтопереробного заводу у м. Надвірна (1902)

85

років від дня народження Стефана Терлецького (1927-2006), політичного діяча Великобританії, родом з с. Нижнів Тлумацького району. Він був першим українцем, якого вибрали в Палату Громад англійського парламенту

50

років з часу заснування Центральної бібліотеки Коломийської районної ЦБС (1962)

45

років з часу заснування народного краєзнавчого музею в Болехові (1967)

45

років з часу заснування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (1967)

45

років з часу відкриття літературно-меморіального музею письменника П. Козланюка в с. Перерів Коломийського району (1967)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 січня - 75 років від дня народження Василя Лизанчука (1937), вченого, публіциста, журналіста, родом з с. Ганнів Коломийського району

 

Лизанчук Василь Васильович (1 січня 1937, с. Ганнів Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) - академік Академї наук вищої школи України, доктор філологічних наук, професор.

Навчався у Ганнівській початковій, Дебеславській семирічній, закінчив Корницьку середню школу (1954). Коректор коломийської райгазети „Червоний промінь" (1954-56). Служив у війську. Навчався у Львівському військово-політичному училищі (1959-60). Закінчив факультеті журналістики Львівського університету (1966)...

Літпрацівник, кореспондент івано-франківської обласної газети „Прикарпатська правда" (1965-68). Старший редактор Івано-Франківського облтелерадіокомітету, власний кореспондент Українського радіо по Івано-Франківській області. Кандидат педагогічних наук; дисертація „Педагогічні проблеми підвищення ефективності впливу радіо й телебачення на соціалізацію підлітків" (1977). Доктор філологічних наук; дисертація „Засоби масової інформації і формування громадянської позиції молоді" (1991). Асистент (з 1978), доцент (з 1980), професор кафедри теорії і практики журналістики (з 1992), завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського університету ім. І. Франка (з 1993). Заслужений журналіст України (1997). Висувався кандидатом у депутати Верховної Ради України по Коломийсько-Снятинському округу № 86 (1998). Академік Академії наук вищої школи України по відділенню масової комунікації (з 1998).

Автор численних публікацій у періодиці, виступів на радіо й телебаченні. Зведена бібліографія (1951-96) - понад 1200 позицій (Василь Лизанчук : бібліогр. покажч. - Львів, 1996).

// Васильчук М. М. Коломийський азбуковник

/ М. М. Васильчук. - Коломия, 2000. - С. 104-106.

фото розміщено на сайті - http://www.lnu.edu.ua

 

Творімо разом Україну! : [монографія]. - Л. : ПАІС, 2009. - 450 с.

Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка : навч.-метод. посіб. - Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. - 256 с.

Кайдани ще кують : факти, док., комент. про російщення в Україні / В. Лизанчук ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; Акад. наук вищ. шк. України ; [відп. за вип. Л. Созанська]. - Л. : [б. в.], 2004. - 983 с.

Завжди пам'ятай: Ти - Українець! - 2-е доп. вид. - Л. : Мальва, 2001. - 680 с.

З-під іга ідолів (Роздуми про пережите). - Л., 1997. - 218 с.

Завжди пам'ятай: Ти - Українець! - Л. : За вільну Україну, 1996. - 253 с.

 

* * *

 

Василь Лизанчук : [штрихи біогр.] // Зоря вечорова. - 2008. - № 2. - С. 10-12.

Стефак В. Василю Лизанчуку - 70! / В. Стефак // Ґражда. - 2007. - Ч. 15. - С. 47-48.

Андріяшко Р. Таких мужів потребує нація / Р. Андріяшко // Галичина. - 2006. - № 199-200.

Киричук Ю. „Світоглядна еволюція" / Ю. Киричук // Гуцульський край. - 2002. - 7 черв. - С. 7 ; Українська думка. - 2004. - 25 берез.

Лизанчук В. Завжди пам'ятай: ти - українець! : [розмова із вченим / записав М. Сорока] // Край. - 2001. - 31 берез. ; За Вільну Україну. - 2002. - № 2. - С. 7.

Лизанчук Василь Васильович // Васильчук М. М. Коломийський азбуковник / М. М. Васильчук. - Коломия, 2000. - С. 104-106.

Васильчук М. Віват Академіку! / М. Васильчук // Вільний голос. - 1999. - 20 січ.

Юсип Д. ...Де ж починається українське питання? / Д. Юсип // Березіль. - 1998. - № 11-12. С. 3-20.

Дмитрів М. Сповідь патріота / М. Дмитрів // Слово народу. - 1997. - 12 квіт.

Полєк В. З роси і з води / В. Полєк // Рідна земля. - 1997. - 1 січ.

 

 

2 січня - 120 років від дня народження Ярослава Пастернака (1892-1969), археолога, дослідника стародавнього Галича

 

Український археолог, дослідник праісторії та княжої доби Галичини.

Народився в м. Хмирові на Самбірщині. Освіту здобував майбутній археолог в Перемишлянській гімназії та Львівському університеті, а в 1921 р. в Празькому Карловому університеті на археологічному відділенні. Тут він захистив дисертацію на тему „Руські Карпати в археології".

В 1928 р. повернувся з Чехії до Львова, де став директором Етнографічного музею НТШ. З 1932 р. Я. Пастернак постійно веде розкопки на Прикарпатті, зокрема розкопує кургани бронзової доби та І і ІХ ст. у с. Братківцях біля Івано-Франківська, стоянку трипільської культури в с. Корнич Коломийського району та палеолітичну стоянку в с. Нижньому Струтині. Але найбільший успіх принесли вченому археологічні розкопки в с. Крилос Галицького району, де він знайшов фундамент Успенського собору княжих часів і саркофаг князя Ярослава Осмомисла (1936р.).

На основі польових досліджень він опублікував свої історичні праці „Старий Галич" (Львів-Краків, 1944), „Археологія України" (Торонто, 1961).

// Гаврилів Б. Галицьке краєзнавство. Ч. І / Б. Гаврилів ;

наук. ред. В. Грабовецький. - Коломия, 1997. - С. 154.

 

Старий Галич : археол. іст. досліди у 1850-1943рр. - Івано-Франківськ : Плай, 1998. - 348 с.

* * *

Ярослав Пастернак // Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. 2. - К., 2004. - С. 400-401.

Коваль І. Він знайшов ключ до нашої історії / І. Коваль // Слово Просвіти. - 2002. - № 15 (квіт.). - С. 10.

Коваль І. Дослідник підземного архіву України / І. Коваль. - Л. : Місіонер, 1999. - 176 с.

Коваль І. Ярослав Пастернак - основоположник української церковної археології / І. Коваль // Галичина. - 1999. - № 3. - С. 66-70 ; Нова Зоря. - 1999. - 26 трав.

Коваль І. Таємниця собору Святого Юрія / І. Коваль // Нова Зоря. - 1999. - 11, 18 серп.

Коваль І. Україна починається зі старозавітних часів / І. Коваль // Обрії. - 1999. - № 1. - С. 97-99.

Мусякевич Ю. Слово про Ярослава Пастернака / Ю. Мусякевич // Дністрова хвиля. - 1999. - 8, 14, 22 січ.

Гаврилів Б. Галицьке краєзнавство. Ч. І / Б. Гаврилів ; наук. ред. В. Грабовецький. - Коломия, 1997. - С. 154.

Подільчак М. Видатний український археолог Ярослав Пастернак (1892-1969) / М. Подільчак // Шлях перемоги. - 1996. - 20 верес.

Ярослав Пастернак // Гаврилів Б. Довідник краєзнавців Прикарпаття. Ч. 1 / Б. Гаврилів. - Івано-Франківськ, 1994. - С. 16.

Коваль І. Ярослав Пастернак - найвидатніший дослідник стародавнього Галича / І. Коваль // Галицько-Волинська держава : тези. - Л., 1993. - С. 86.

Коваль І. Останній заповіт Ярослава Пастернака / І. Коваль // Галичина. - 1992. - 1 січ.

 

7 січня - 70 років від дня народження Тараса Салиги (1942), критика, літературознавця, заслуженого діяча науки і техніки України, родом з с. Вікторів Галицького району

 

Народився літературознавець 7 січня 1942 року у селі Вікторові біля Галича. Закінчив філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. З 1990 року працює у цьому ж університеті, завідує кафедрою української літератури ім. академіка Михайла Возняка. У 1993 році в Українському Вільному Університеті захистив докторську працю „Стильова диференціація в західно-українському та українському еміграційному поетичному процесі міжвоєнного періоду". Через три роки здійснив перезахист цієї праці на звання доктора філологічних наук, має почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України".

Перу літературознавця належать книги „Право на себе", „У глибинах гармонії", „У спектрі поетичних жанрів", „Микола Вінграновський", „Продовження", „Високе світло", „Імператив", „Відлитий у строфи час", „Вокатив", „Вогнем пречистим", „Франко - Каменяр" та ін. За книгу „Продовження" науковцю було присуджено премію в галузі літературно-художньої критики ім. Олександра Білецького, а за „Слово Благовісту" - премію фонду митрополита Андрея Шептицького при фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку.

Тарас Юрійович є членом спеціалізованої ради зі спеціальності „українська література" при Львівському національному університеті імені Івана Франка; експертної ради ВАК України; член редколегії збірників наукових праць „Українське літературознавство", „Літературознавчі зошити. Студії. Публікації. Рецензії. Бібліографія" (Львів); „Наукових записок ВДУ" (Луцьк), окремих українських. Дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка. Член правління Спілки письменників України (Львівська філія).

Тарас Салига не просто зацікавлює читача - він його учить, виховує, облагороджує. Адже кожна книга автора відкриває нові виміри української художньої дійсності, нові моральні координати нашої історичної пам'яті і національної самобутності.

 

Франко - Каменяр. - Ужгород : Гражда, 2007. - 128 с. : іл.

Вогнем пречистим. - Л. : Світ, 2004. - 184 с.

Вокатив : [літ.-публіц. ст.] - Л., 2002. - 244 с.

Відлитий у строфи час : [літ.-критич. ст.] - Л., 2001. - 328 с.

Імператив : [літературозн. ст., критика, публіцист.]. - Л. : Світ, 1997. - 350 с.

Високе світло : Літературно-критичні студії. - Л. : Каменяр ; Мюнхен : УВУ, 1994. - 270 с.

Продовження : літ.-критич. студії. - Л. : Каменяр, 1991. - 254 с.

Право на себе : огляди, ст., літ.-критич. нариси. - К. : Молодь, 1983. - 136 с. - (Перша книга критика).

* * *

Різник Л. „Резистанс" імперативу Тараса Салиги / Л. Різник // Перевал. - 2010. - № 1. - С. 150-157.

Солоненко М. Слово про земляка / М. Солоненко // Коломийська правда. - 2010. - 12 листоп. - С. 12.

Різник Л. Імперативи Тараса Салиги у вирі резистансу / Л. Різник // Дзвін. - 2009. - № 7. - С. 120-124.

Юсип Д. Справжня школа патріотизму / Д. Юсип // Дзвін. - 2004. - № 3. - С. 146-148.

Тарас Салига / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; філол. ф-т. - Л. : ЛНУ ім. І. Франка, 2003. - 320 с. : іл., порт. - (Слово про вченого. Вип. 1).

Світ у якому живе митець // Юсип Д. Ця Богом послана Голгофа / Д. Юсип. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2000. - С. 193-198.

 

 

18 січня - 60 років від дня народження Богдана Губаля (1952),

художника, заслуженого діяча мистецтв, члена Національної спілки художників України, лауреата обласних премій ім. В. Стефаника,

І. Вагилевича, Я. Лукавецького

 

Богдан Іванович Губаль - митець, який добре знаний в Україні. Він майстер художнього текстилю, заслужений діяч мистецтв України (2001), доцент кафедри дизайну та мистецтвознавства Інституту мистецтв Прикарпат-ського національного університету ім. В. Стефаника.

Народився Богдан Іванович Губаль у с. Хащованя Сколівського р-ну на Львівщині. Закінчив відділ художньої кераміки Львівського училища прикладного мистецтва ім. І. Труша, пізніше Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.

З 1981 по 1984 рік викладав основи композиції у Казанському художньому училищі. Творчий шлях розпочав вдалим проектом інтер'єрів Татарського академічного драмтеатру. Тоді ж уперше зайнявся гобеленами, а паралельно - графікою і аквареллю.

В 1984 році переїхав до Івано-Франківська, працює художником на Івано-Франківському художньо-виробничому комбінаті, свого часу очолював обласну організацію Спілки художників України. Його виставки експонувалися в Казані, Івано-Франківську, Львові, Коломиї.

Більшість гобеленів митця - це нефігурантні композиції, пластика і колір яких надзвичайно точно відтворюють певний настрій, емоційний стан художника. Про органічну єдність художника з навколишньою природою свідчать узагальнені пейзажні мотиви робіт: „Ритми гір", „Пробудження", „Метаморфози".

У багатьох гобеленах присутні фольклорні мотиви, відчувається вплив орнаментального ладу народного мистецтва. Це картини „Дерево життя", „Берегиня".

Найкращі твори майстра, а саме, „Розп'яття", „Княжа гора", „Зустріч", відзначені обласною премією ім. В. Стефаника в галузі літератури, мистецтва та архітектури в 1998 році. Роботи митця зберігаються в музеях Івано-Франківська, Казані, Львова, Києва, Дрогобича, а також в музеях Польщі, Австрії, Франції, США, Канади.

В особі Богдана Губаля, людини талановитої і щирої, маємо зрілого майстра, який не тільки досконало володіє технікою класичного гобелену, але й, долаючи його площинність, шукає нові шляхи подальшого розвитку цього прекрасного виду мистецтва.

 

Губаль Б. Композиція в дизайні. Одно-, дво- і тривимірний простір : навч. посіб. / Губаль Б. ; ПНУ ім. В. Стефаника ; [за ред. Є. А. Антоновича]. - Івано-Франківськ ; [Т. : Матвєй], 2011. - 238 с. : іл.

Гобелен. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. - 21 с.

Каталог виставки : Ткацтво. - Івано-Франківськ : Галичина, 1991.

 

* * *

Відрізок життя Богдана Губаля : [вист. в ОУНБ ім. І. Франка] // Репортер. - 2010. - № 38.

Зоріна Л. У його гобеленах - енергія життя : [про вист. робіт Б. Губаля в ОУНБ ім. І. Франка] / Л. Зоріна // Світ молоді. - 2010. - № 38.

Творець космосу краси // Качкан В. Віщі знаки думки, серця і руки. Т. 1 / В. Качкан. - Л. ; Івано-Франківськ ; Коломия, 2010. - С. 113-126.

Творчий світ Богдана Губаля : [вист. в ОУНБ ім. І. Франка] // Рідна земля. - 2010. - № 39.

Качкан В. Творець космосу краси : документальний есей про художника Богдана Губаля / В. Качкан // Галичина. - 2009. - 14-20 трав.

Гобеленів барвистий розмай // Фабрика Р. Я - Репортер / Р. Фабрика. -Івано-Франківськ ; [Калуш : Акцент], 2009. - С. 232-235.

Мончук О. Тонке мереживо кольору й нитки / О. Мончук // Галичина. - 2008. - 18-24 груд. - С. 11.

Фабрика Р. Гобелени Богдана Губаля у „Софії Київській" / Р. Фабрика // Репортер. - 2008. - 19 черв. - С. 21.

Заяць Т. Мовою ниток / Т. Заяць // Вечірній Івано-Франківськ. - 2007. - 1 лют. - С. 4.

Костюк І. Майстер гобелену / І. Костюк // Галицький кореспондент. - 2007. - 8 лют.

Пилипчук Н. Його величність - гобелен / Н. Пилипчук // Вечірній Івано-Франківськ. - 2007. - 14 черв. - С. 16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17 лютого - 120 років від дня народження Йосипа Сліпого (1892-1966), митрополита Української греко-католицької церкви, кардинала. 27 серпня - п'ятнадцята річниця перепоховання Блаженнійшого патріарха у Львові

 

Визначний пастир, видатний богослов-науковець, багатолітній в'язень сумління, Йосиф Сліпий належав до когорти видатних українців, які своєю подвижницькою діяльністю утверджували ідеї незалежної України, творили нашу історію.

У міжвоєнний період за дорученням митрополита Андрея Шептицького Йосип Сліпий заснував греко-католицьку академію, богословське наукове товариство, релігійні наукові часописи, переклав Святі книги українською мовою.

Після смерті Шептицького він став галицьким митрополитом, та незабаром був заарештований і відбув 18 років заслання у таборах Сибіру і Мордовії. Сила духу і незламність характеру, що допомогли кардиналу витримати важкі випробування каторги, викликають повагу й шану сучасників. Тільки у 1963 році за вимогою світової громадськості митрополита було звільнено і він оселився у Ватикані. У важкі для церкви роки, коли її існування було під загрозою, він послідовно сприяв розвиткові Української Греко-Католицької Церкви. Саме він врятував Церкву від занепаду як у діаспорі, так і в Україні. Кардинал відвідав багато країн світу, де жили українські поселенці, щоб пожвавити їхнє церковно-релігійне життя.

Йосиф Сліпий помер у Римі у 1984 році. І, мабуть, останнім патріотичним кроком великого українця став його пастирський „Заповіт", який і сьогодні звучить молитвою за український народ.

// з інформації на радіо ОУНБ ім. І. Франка

фото із сайтуhttp://uk.wikipedia.org/

 

Заповіт. - Л. : Папуга, 2004. - 32 с.

Заповіт Патріярха / ред. О. Козакевич. - Л. : ЛА „Піраміда", 2003. - 56 с.

Заповіт Патріярха. - Л. : Логос, 1995. - 48 с.

 

* * *

Йосиф Сліпий // Діячі науки і культури України. - К. ; Чернівці, 2010. - С. 565-567.

Пам'ятник Йосифові Сліпому на американській землі // Галичина. - 2010. - 2 лют. - С. 8.

Ходак І. Внесок митрополита Йосифа Сліпого у розвиток богословської освіти у 20-30 рр. ХХ ст. / І. Ходак // Краєзнавство. - 2010. - № 3. - С. 43-46.

До кінця вірний Христові // Нова Зоря. - 2009. - 18 верес. - С. 4.

Кармелюк А. Патріарх Йосиф Сліпий: князь церкви, мученик і державник / А. Кармелюк // Шлях перемоги. - 2009. - 16 верес. - С. 8.

Концур Н. Патріарх Йосиф Сліпий: штрихи до портрета релігійного діяча / Н. Концур // Галичина. - 2008. - № 14. - С. 397-400.

Марчук В. З любов'ю до Христа і людей / В. Марчук // Нова Зоря. - 2007. - 23 лют. - С. 7.

Денисенко А. Фундатор духовного часопису „Богослов'я" / А. Денисенко // Історичний календар. - 2005. - К., 2005. - С. 57-61.

Олійник М. Йосиф Сліпий і питання Українського Патріархату у ХХ ст. / М. Олійник. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2005. - 152 с.

Ковалик В. Голгофа митрополита Йосифа Сліпого / В. Ковалик // Науковий Вісник Українського Університету. Т. 6. - М., 2004. - С. 117-121.

Ленцик В. Визначні постаті української церкви: Митрополит Андрей Шептицький і Патріярх Йосиф Сліпий / В. Ленцик ; ред. А. Ленцик-Павлічко. - Л. : Свічадо, 2004. - 607 с.

Йосиф Сліпий // Хто є хто на Тернопільщині. Вип. 1. - К., 2004. - С. 194.

 

 

20 лютого - 70 років від дня народження Василя Стефака (1942), українського письменника, прозаїка, уродженця с. Рунгури Коломийського району

 

Стефак Василь Федорович (20 лютого 1942, с. Рунгури Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) - письменник, публіцист. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка (1971). Працював у редакції газети „Ленінська молодь", власним кореспондентом молодіжної газети „Комсомольское знамя" по західних областях України. Збірки оповідань „Далекий птах" (1973), повість „День" (1977); романи „Хочу журавля" (1980; російською мовою - „Свадьбы", 1983), „Що нового під сонцем" (1984). Твори перекладено російською, білоруською, молдавською, литовською, грузинською, узбецькою, болгарською мовами. Українською мовою переклав повість А. Приставкіна „Золота хмарина ночувала", роман В. Гросмана „Життя і долі". Член Спілки письменників (з 1974). Численні публікації в періодиці. Мешкає у Львові.

// Васильчук М. Коломийський азбуковник

/ М. Васильчук. - Коломия, 2000. - С. 161.

 

Барви високої долі : докум. повість : (штрихи до портр. нашого сучасника). - Коломия : Вік, 2009. - 303 с.

По той бік ночі : роман. - Л. : Галицька вид. спілка, 2006. - 551 с.

Рунгури : нариси з історії села. - Коломия : Вік, 2002. - 486 с.

 

* * *

Лизанчук В. „Барви високої долі" / В. Лизанчук // Галичина. - 2009. - 26 груд. - С. 11.

Лизанчук В. Мистецтво жити гідно / В. Лизанчук // Вечірній Івано-Франківськ. - 2009. - 3 груд. - С. 13.

Різник Л. Тисячолітній диспут / Л. Різник // Дзвін. - 2009. - № 5-6. - С. 145-148.

Гуменюк В. Психологічний роман про УПА / В. Гуменюк // Грегіт. - 2008. - № 4. - С. 5.

Короненко С. Те, що дорожче за життя / С. Короненко // Голос України. - 2008. - 18 січ. - С. 8-9.

Лизанчук В. Безсмертний український дух / В. Лизанчук // Ґрегіт. - 2008. - № 4. - С. 6-9.

Стефак Василь // Вечірній Івано-Франківськ. - 2007. - 13 верес.

Політ далекого птаха // Якубовська М. У дзеркалі слова : есе про сучас. л-ру / М. Якубовська. - Л., 2005. - С. 233-249.

Стефак Василь // Васильчук М. Коломийський азбуковник / М. Васильчук. - Коломия, 2000. - С. 161

Стефак Василь // Пелипейко І. Гуцульщина в літературі : довід. / І. Пелипейко. - Косів, 1997. - С. 78.

 

25 лютого - 125 років від дня народження Леся Курбаса (1887-1937), режисера, актора, теоретика театру, драматурга і публіциста, засновника театру „Березіль". Артистичну діяльність розпочинав у Гуцульському театрі Гната Хоткевича. Репресований

 

Народився 25 лютого 1887 року в родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою - Яновичі). Батько його, хоча й був мандрівним українським актором, проте і в бідності своїй прагнув дати Олександрові гарну освіту. Навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах.

Ще під час навчання у Віденському університеті Курбас мав нагоду дивитися високопрофесійні постановки опер й оперет, знайомився з театральними трупами, що приїжджали на гастролі з інших європейських країн, мріяв стати професійним актором. В Українському студентському аматорському гуртку Курбас став головою і режисером.

Перевівшись із Віденського університету у Львів­ський, Лесь таки здобув омріяну ним вищу освіту, а через рік став режисером напівпрофесійного „Гуцульського театру" Гната Хоткевича. Згодом Курбаса запросили в трупу львівського театру „Руська бесіда". Тут він чудово зіграв ролі Михайла Гурмана в „Украденому щасті" І. Франка та хана Гірея в „Марусі Богуславці" М. Старицького.

1916 року він вступає до театру Садовського. Організував студію молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр. Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім. Т. Шевченка, і під назвою „Кийдрамте" (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Спочатку осіли у Білій Церкві, потім в Умані. Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру в Україні. Лесь Курбас і „березільці" знайшли свого драматурга - Миколу Гуровича Куліша. Першою його п'єсою, що побачила світло рампи на сцені „Березолю", стала „Комуна у степах" (Київ). Творча співпраця тривала і в Харкові. Незважаючи на подеколи несприятливу для творчості атмосферу нерозуміння, недоброзичливості, Лесь Курбас не занепадав духом, він до останньої можливості вів боротьбу з тенденціями спрощення мистецтва. Згодом його було звільнено з посади керівника „Березолю" і заарештовано у Москві, де він кілька місяців працював у єврейському театрі на Малій Бронній. Його вислали на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім відправили на Соловки. 1937 року після повторного суду його було розстріляно, а 1957 року посмертно реабілітовано.

 

Режисер-експериментатор Лесь Курбас (1887-1937) // Персона. - 2009. - № 3. - С. 19.

Єрмакова Н. Актор з погляду педагогіки (із практики мистецького об'єднання „Березіль") / Н. Єрмакова // Український театр. - 2008. - № 2. - С. 21-24. : портр.

Єрмакова Н. Про музичний аспект педагогіки Леся Курбаса / Н. Єрмакова // Український театр. - 2008. - № 1. - С. 22-23.

Рогозинский В. Расстрелянный луч солнца: Лесь Курбас / В. Рогозинский // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2008. - № 12. - С. 26-30.

Безручко О. Творчі лабораторії Леся Курбаса та Олександра Довженка / О. Безручко // Кінотеатр. - 2007. - № 3. - С. 16.

Брюховецька Л. Продовження Курбаса. Лесь Курбас і Юрій Іллєнко / Л. Брюховецька // Кінотеатр. - 2007. - № 3. - С. 17.

Велимчаниця О. Лесь Курбас і експресіонізм / О. Велимчаниця // Кінотеатр. - 2007. - № 3. - С. 12-13.

Гірняк Й. Лесь Курбас знімає „Вендетту" / Й. Гірняк // Кінотеатр. - 2007. № 2. - С. 20-21.

Єрмакова Н. Початки першої української режисерської школи / Н. Єрмакова // Український театр. - 2007. - № 5. - С. 19-23.

Корнієнко Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Н. Корнієнко. - К. : Либідь, 2007. - 327 с.

Корнієнко Н. Лесь Курбас і кіно / Н. Корнієнко // Кінотеатр. - 2007. - № 3. - С. 12.

Чечель Н. Акторська школа Леся Курбаса і кіно / Н. Чечель // Кінотеатр. - 2007. - № 3. - С. 14-15.

Рогозинський В. Жизнь и судьба гениального Леся Курбаса / В. Рогозинський // Зарубіжна література в школах України. - 2007. - № 7. - С. 60-64.

Юкало В. Музей-садиба славетного засновника „Тернопільських театральних вечорів" і „Березоля" / В. Юкало // Дивослово. - 2007. - № 2. - С. 63-64.

Курбас Лесь // Ігнатюк М. На кону вічності / М. Ігнатюк, М. Сулятицький. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 200-201.

 

 

 

 

2 березня - 130 років від дня народження Михайла Козоріса (1882-1937), прозаїка і публіциста, репресованого

 

Козоріс Михайло, син Кира (02.03.1882-09.10.1937) - український письменник, юрист, громадський і державний діяч, народився в м. Калуші в родині міщанина. Батько займався шевством. Закінчив Калуську початкову школу, пізніше навчався у Станіславській (нині Івано-Франківській) гімназії. У 1912 р. - закінчив юридичний факультет Львівського університету і кілька років працював за фахом. Повернувшись до рідного краю, М. Козоріс став активним громадським діячем на Калущині, працював у редакції газети „Калуський листок" (1912-1914), де публікувалися його твори, брав активну участь у національному відродженні Калуша та його околиць. Під час інвазії царсько-російських військ (напад 1915-1917 рр.) Михайла Козоріса разом з іншими українськими патріотами було вивезено до Росії і заслано на Сибір. Повернувшись з неволі у 1919 р., жив на Великій Україні (в Радянській Україні), працював у Народному комісаріаті юстиції, належав до письменницької організації „Західна Україна" (20-ті роки) і активно включився у літературний процес. Друкувався в газетах та журналах „Глобус", „Зоря", „Західна Україна", „Плуг", „Вісті ВУЦВК" та ін. М. Козоріс спілкувався і співпрацював з багатьма українськими письменниками, в тому числі і вихідцями з Галичини.

Найбільше письменницький талант Михайла Козоріса виявився в прозі, зокрема в новелах і байках. Писати почав 1907 р., друкуючись у галицьких і буковинських виданнях (поезії, оповідання, байки, п'єси для дітей). Перше оповідання „Купували образи" було надруковано в 1907 р. в Чернівецькій газеті „Буковина". Михайло Козоріс - автор п'єси „Тарас - дитина" (1914), збірки нарисів, які вийшли окремими виданнями: „Дві сили" (1927), „Віче", „То був злодій" (1928), „За порадою" (1929), „По кам'яній стежці" (1930); збірки повістей „Село встає" (1929), „Чорногора говорить" (1931), роману „Голуба кров" (1932). Перебуваючи на Радянській Україні, письменних у 20-х на початку 30-х років видав п'ять збірок своїх прозових нарисів, опублікував кілька літературознавчих праць, зокрема „Соціальні моменти в творчості В. Стефаника" (1932) та публіцистична розвідка „Панський терор на Західній Україні". За життя письменника вийшло близько 10 книжок.

Калушанин написав спогади про Івана Франка, з яким познайомився на початку XX століття, та про Марка Черемшину.

Сталінські репресії не обминули Михайла Козоріса. У квітні 1933 р. М. Козоріс був заарештований НКВС і засуджений на 5 років виправно-трудових робіт. Ось що розповів український письменник Володимир Гжицький, згадуючи про Михайла Козоріса, з яким йому довелося перебувати в таборах: „Це був надзвичайно обдарований письменник. Переніс жорстокі тортури під час слідства, але не здався, гордо переносив табірне лихоліття. А потім його викликали на повторне слідство і розстріляли". Як бачимо, життя Михайла Козоріса закінчилось трагічно, 9 жовтня 1937 р. він був розстріляний більшовиками.

У березні 1982 р. в Калуші з ініціативи літстудії „Підгір'я" у Будинку книги урочисто відзначено 100-річчя М. Козоріса, а в „Зорі Прикарпаття" опубліковано деякі його твори та матеріали про нього.

У березні 1992 р. з ініціативи Товариства Української Мови „Просвіта" до 110-річчя від дня народження М. Козоріса на фасаді Калуської районної бібліотеки відкрито меморіальну дошку землякові. А художник В. Цапів (автор цієї праці) написав портрет письменника і з цієї ж нагоди подарував його цій же бібліотеці.

За видатні заслуги в галузі науки і культури перед батьківщиною ухвалою 8-ї сесії міської Ради народних депутатів першого демократичного скликання 25.12.1990 р. було вул. В. Чкалова перейменовано на вулицю М. Козоріса.

// Цапів В. Про що розповідають назви вулиць

м. Калуша / В. Цапів. - Калуш, 2005. - С. 114-116.

 

Голуба кров : урив. з роману // Перевал. - 2010. - № 4. - С. 88-111.

Люблю тебе : есе [про укр. народ] // Літературна Україна. - 1998. - 28 трав.

Пам'ятник ; Не пошкодить ; Дві сили ; Людина з перспективою ; Ти мене, сину, покинув : оповідання // Березіль. - 1991. - № 6. - С. 98-123.

Моя зустріч з Іваном Франком : спогад // Іван Франко у спогадах сучасників. Кн. 2. - Л. : Каменяр, 1972. - С. 230-232.

Оповідання // Літературна Бойківщина. - Філядельфія, 1969. - С. 172-180.

* * *

Рис Г. Михайло Козоріс та його роман із життя галицької інтелігенції „Голуба кров" / Г. Рис // Перевал. - 2010. - № 4. - С. 114-119.

Рис Г. Методика живої народної мови гуцулів у романі Михайла Козоріса „Чорногора говорить" / Г. Рис // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Вип. 19-20. - 2008. - С. 164-166.

Рис Г. Роман Михайла Козоріса „Голуба кров": „книга про зрадників?" / Г. Рис // Перевал. - 2007. - № 4. - С. 149-154.

Рис Г. Зображення соціальної нерівності та її впливу на психологію дитини у творах М. Козоріса // Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці: зб. наук. праць. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 161-165.

Вулиця М. Козоріса // Цапів В. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша / В. Цапів. - Калуш, 2005. - С. 114-116.

Михайло Козоріс // Крет Н. Гуцульщина літературна / Н. Крет. - Косів, 2002. - С. 179.

 

 

 

 

 

28 березня - 100 років від дня народження Олекси Гірника (1912-1978),

Героя України (2007), громадсько-культурного діяча, патріота, члена „Пласту" і ОУН, уродженця смт. Богородчани

 

Олекса Гірник народився в родині бойків-верховинців, його батько і дід були відомі просвітницькою роботою в регіоні. Олекса спочатку вчився в польській школі, а пізніше в українській гімназії. Після гімназії батьки хотіли, щоб він продовжив навчання в семінарії, але він пішов працювати в організацію „Сокіл", де очолював загін пластунів. Пізніше хотів піти на навчання до Львівського університету на філософський факультет, але був призваний до польської армії. За висловлювання проти польської влади і заклики до незалежності України був засуджений до 5 років в'язниці. У 1939 р. під час німецького вторгнення в Польщу втік із в'язниці і повернувся на Львівщину, де намагався відновити стосунки з українськими організаціями. У тому ж році був заарештований НКВС і відправлений до Житомирської області. Був знову засуджений, цього разу за „зраду Батьківщини" до 8 років таборів. Покарання відбував на Уралі, в тайзі.

Звільнився у 1948 р., одружився з Кароліною Іванівною Петраш, яка теж була в засланні. У 1953 р. переїхав на помешкання до м. Калуш, Івано-Франківської області. У 1950 р. народився син Маркіян, а в 1954 р. - Євген. Спочатку працював на місцевому цегельному заводі обліковцем, а пізніше інженером. Всі роки дуже переймався долею України, її культури, української мови. Таємно від всіх протягом чотирьох років писав від руки листівки проти русифікації, які супроводжував цитатами з Шевченка.

В записці до дружини від 19 січня 1978 р. написав, що поїхав до Львова, хоча насправді поїхав до Києва, відвідав Софійський собор та Києво-Печерську Лавру. Ввечері приїхав автобусом до Канева. З собою мав підготовлену сумку з двома каністрами бензину - загалом 3,5 літрів. Місце вибрав на північному схилі Чернечої Гори, тут розкидав листівки і пустив їх на вітер. Також тут же й залишив передсмертний заклик до незалежності України, та проти русифікації. Близько 3-ої години ночі облився бензином та підпалив себе. Його мертве тіло знайшли тільки вранці. Міліція почала збирати розкидані листівки, усього знайшли 970, декілька збереглося у місцевих жителів. Ця справа залишалася таємницею, але саме через працівників міліції про вчинок Гірника взнали спочатку в Каневі, а потім і в інших містах України. В помешканні Гірників був проведений обшук. Дружині сказали, що чоловік загинув в автомобільній аварії. Спочатку родині не хотіли віддавати тіло Олекси, але пізніше дозволили поховати на батьківщині заборонивши відкривати труну. Незважаючи на це, вночі близькі відкрили труну і була відслужена таємна панахида греко-католицьким священиком, братом дружини. Попри заборони, щороку 21 січня хтось клав червону калину на місце смерті Олекси Гірника. Спочатку про справжні обставини смерті Олекси повідомив його дружині лікар швидкої допомоги з Канева Михайло Іщенко. Через декілька років, через рідних в Польщі і через зв'язки з рухом „Солідарність" звістки про вчинок Гірника передали на Захід. Відомості про Гірника спочатку поширювалися хвилями радіо „Свобода" - тільки після здобуття незалежності Україною, правда про вчинок Гірника була вперше опублікована в газеті „Літературна Україна". У 1993 р. в Калуші його іменем була названа вулиця і встановлена меморіальна дошка на його будинку. У 1999 р. створено Київський благодійний фонд ім. О. Гірника „Українським дітям - українське слово", товариство „Просвіта оголосило 2003 р. роком Олекси Гірника. На місці смерті Гірника посадили кущ калини, а пізніше було додана і меморіальна дошка. В музеї збереглася копія листівки. Указом Президента України № 28/2007 від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім'я незалежної України Гірнику Олексі Миколайовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Нагороду отримали сини Олекси, Маркіян і Євген Гірники.

http://uk.wikipedia.org/wiki/

 

Гірник Є. Олекса Гірник - один із символів єднання України : [розмова із сином О. Гірника / записала О. Грицюк] // Галичина. - 2011. - 20 січ. - С. 8.

Кучерина С. Незгасний смолоскип / С. Кучерина // Культура і життя. - 2009. - 18 лют. - С. 6.

Молчанова Л. Смерть і безсмертя Олекси Гірника / Л. Молчанова // Україна козацька. - 2009. - № 1-2. - С. 15.

Гнаткевич Ю. Що сказав би Олекса Гірник російському послові? / Ю. Гнаткевич // Голос України. - 2008. - 29 січ. - С. 6.

Лук'янчук Г. Вогонь серця О. Гірника / Г. Лук'янчук // Українське слово. - 2008 - 30 січ.-5 лют. - С. 13.

Павлів Н. Згорів за Україну / Н. Павлів // Галичина. - 2008. - 22 січ.

Вівчар Б. Олекса Гірник - Герой України / Б. Вівчар // Галичина. - 2007. - 23 січ.

Бабій В. Вогонь безсмертя : документ.-худ. повість про Олексу Гірника / В. Бабій. - Брошнів : Таля, 2006. - 52 с.

Вулиця О. Гірника // Цапів В. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша / В. Цапів. - Калуш, 2005. - С. 59-61.

Іщенко М. Спалився за Україну : художньо-біогр. повість / М. Іщенко. - К. : Просвіта, 2004. - 127 с.

Іщенко М. „На знак протесту спалився..." : докум. повість / М. Іщенко // Дзвін. - 2004. - С. 71.

Дубич М. Пам'ятний знак Олексі Гірнику / М. Дубич // Галичина. - 2000. - 24 січ. - С. 2.

Про що мовчала Шевченкова могила? // Юсип Д. Ця Богом послана Голгофа... / Д. Юсип. - Івано-Франківськ, 2000. - С. 150-159.

 

 

 

 

 

5 травня - 105 років з дня народження Ірини Вільде

(1907-1982), письменниці, авторки численних романів,

повістей, оповідань з життя Західної України

 

Макогон-Полотнюк Дарія (літературний псевдонім Ірина Вільде [в перекладі з німецької „вільде" означає „дика, бурхлива", а ім'я Ірина, у даному випадку, похідне від Дарина]) народилася 5 травня 1907 року в Чернівцях у сім'ї вчителя та письменника Дмитра Яковича Макогона.

У 1923-1927 рр. навчалася в Станіславській жіночій гімназії Українського педагогічного товариства, у 1928-1933 роках - у Львівському університеті, але через матеріальні труднощі покинула його на ІV курсі. Працювала вчителькою, а також в коломийському журналі „Жіноча доля". Під час Другої світової війни проживала у с. Микуличині, та після розстрілу чоловіка фашистами у 1943 р. переїхала до Ходорова, а згодом до Львова.

Друкуватися почала з 1930-х років. Ірині Вільде належать збірки прози „Химерне серце", „Метелики на шпильках", „Б'є восьма", „Повнолітні діти", „Історія одного життя", „Наші батьки розійшлися", „Стежинами життя", „Яблуні зацвіли вдруге", „На порозі", „Зелена брама". У цих творах на широкому соціально-історичному тлі письменниця розгортає долі людей, які різними шляхами шукають своє місце в житті. Тонкий психологізм поетики Ірини Вільде, художньо-філософський синтез особистого й історичного, морального і соціального становлять основну прерогативу її творчості.

У 1959-1964 роках опублікувала роман „Сестри Річинські", дія якого відбувається у довоєнний період у Коломиї, за який її було нагороджено найвищою літературною нагородою України - Шевченківською премією (1965). Багато років очолювала Львівську організацію СПУ.

Померла Ірина Вільде 30 жовтня 1982 року у Львові, похована на Личаківському кладовищі.

 

Сестри Річинські : роман. Кн. 1. - К. : Україна, 2004. - 696 с.; Кн. 2. - 2005. - 912 с.

Незбагненне серце. - Л. : Каменяр, 1990. - 255 с.

Вільде І. Твори : В 5 т. / передм. Р. Іваничука. - К. : Дніпро, 1986.

Повісті та оповідання. - Л. : Каменяр, 1983. - 231 с.

Кроки часу : оповід., нариси. - Л. : Каменяр, 1979. - 207 с.

Окрушини. - К. : Рад. письменник, 1969. - 131 с.

* * *

Крайній І. Вибачення за „сестер Річинських" / І. Крайній // Україна молода. - 2011. - 8 лют. - С. 12.

Золотий передзвін дозрілого віку // Жінка. - 2010. - № 9. - С. 14-15.

Скальська У. Моє недовге знайомство з Іриною Вільде / У. Скальська // Дзвін. - 2010. - № 5/6. - С. 85-89.

Тарнашинська Л. Цілюща алхімія Ірини Вільде / Л. Тарнашинська // Українки в історії: нові сторінки. - К., 2010. - С. 101-106.

Чобанюк В. Музика як особлива модель взаємовідносин персонажів у трилогії Ірини Вільде „Метелики на шпильках" / В. Чобанюк // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Вип. 23-24. - 2010. - С. 165-169.

Спогади про Ірину Вільде / упоряд. М. Якубовська. - Л. : Каменяр, 2009. - 111 с. : іл.

Горак Р. Колиска її любові / Р. Горак // Дзвін. - 2008. - № 10. - С. 116-136.

Янів Я. „Повнолітні діти" Ірини Вільде: перша і друга редакції / Я. Янів // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Вип. 27-28. - 2008. - С. 246-255. - Бібліогр. в кінці ст.

Арсенич П. Життя через призму душі / П. Арсенич // Галицька Просвіта. - 2007. - 5 трав.

Горинь Б. Мої зустрічі з Іриною Вільде / Б. Горинь // Дзвін. - 2007. - № 5/6. - С. 126-128.

Косило Л. На поклін до Ірини Вільде / Л. Косило // Гражда. - 2007. - № 16. - С. 34-35.

Мафтин Н. Задля іскри любові / Н. Мафтин // Галичина. - 2007. - 8 трав.

Міщанчук Л. Її пам'ятають вулиці Станиславова / Л. Міщанчук // Світ молоді. - 2007. - 3 трав.

Павличко Д. Нанашка / Д. Павличко // Літературна Україна. - 2007. - 17 трав. - С. 1,7.

Полотнюк Я. Крізь ідеологічні табу / Я. Полотнюк // Гражда. - 2007. - № 16. - С. 28-34.

Прохасько Т. Неприручена Нанашка / Т. Прохасько // Галицький кореспондент. - 2007. - 3 трав. - С. 16.

Салига Т. Золотий передзвін віку / Т. Салига // Літературна Україна. - 2007. - 6 верес. - С. 1, 7.

Вільде Ірина // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. - К., 2005. - С. 543-544.

Качкан В. Ірина Вільде : нарис життя і творчості / В. Качкан. - К. : Дніпро, 1991.

 

7 травня - 350 років з часу надання м.Станиславову

(Івано-Франківську) магдебурзького права

 

Місто утворилося на місці двох сіл: Заболоття (1437 р.) і Княгинин (1449 р.).

Дата заснування міста точно не визначена, проте достеменно відомо, що у 1662 році Станиславів отримав магдебурзьке право. Ця дата і вважається офіційною датою заснування міста.

У 1654 році краківський воєвода і великий коронний гетьман Станіслав Ревера Потоцький викупив землі, де лежить нинішнє місто, у заможної родини Жечковських з метою спорудження тут фортеці для захисту від набігів кримських татар та як свій опорний пункт на галицькій землі.

Місто-фортеця було споруджене за короткий термін (5 місяців) за проектом Франціско Корассіні з Авіньйону у формі шестикутника з додатковими бастеями, редутами і фортом, що оточував власне замок Потоцьких.

Місто відразу будувалося як могутня фортеця. Його територія була оточена спочатку дерев'яними, потім мурованими стінами, а ще земляним валом та широким ровом. Мав Станиславів дві потужні в'їздні брами: кам'яні Галицька та Тисменицька брами. Називались брами за своїм розташуванням, що зрозуміло: з однієї вів шлях на Галич, з другої на Тисменицю.

Станиславів починався з Ринкової площі й ратуші, збережені у видозміненому стані понині. Проектування і спорудження міста велось за стандартами і нормами французької будівельної школи. Графічно-метрологічний аналіз структури і „коду" міської структури і сьогодні дає можливість вказати на її унікальність в Східній Європі. За оригінальність архітектури місто інколи називають „малим Львовом". Мешканці міста складали постійний відсотковий паритет за національностями - українці, поляки, німці, євреї, вірмени.

14 серпня 1663 році польський король Ян Казимир юридично підтвердив надання місту Станиславову магдебурзького права і затвердив герб міста у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом „пилявою" (знаком Потоцьких) у створі воріт. У 1665 році завершено будівництво дерев'яного вірменського костьолу, спорудженого на кошти Андрея Потоцького і пожертвування багатих вірменських купців. У 1666 році закінчено будівництво першої дерев'яної міської ратуші. Населення міста різко зросло від приходу вірмен, які прийняли греко-католицьке віросповідання.

4 січня 1667 року було надано письмовий привілей Андрея Потоцького на заснування в місті вірменської громади й управи. Прийнятим 1 квітня 1667 року Королівським універсалом вірменам гарантувалося право проживання у місті. У 1668 році Андрей Потоцький дозволив українській громаді побудувати церкву і заснувати при ній братство, школу і будинок для старих. Побудовано лікарню. Остаточно сформувалося розселення різних громад на території фортеці: українці та поляки мешкали у північно-східній частині міста, вірмени - у південній, євреї - у західній.

За привілеєм Андрея Потоцького 15 квітня 1669 року парафіяльну церкву реорганізовано у колегіату Яна Тарновського, архієпископа Львівського, і при ній було відкрито „Академію" (духовну школу), яка вважалася філією Краківського Ягеллонського університету.

У 1672 році закінчено часткову перебудову Станиславівської фортеці: дерев'яні укріплення замінено на муровані, збудовано з каменю в'їзні брами в місто - Галицьку і Тисменицьку вежі. Рештки кріпосної стіни залишилися нині по Фортечному провулку.

З самого початку виникнення міста та з наданням магдебурзького права були створені і розвивались окремі ремісничі цехи, що об'єднували спочатку будівничих, торгівців, ковалів, інші дрібні ремесла, сприяли виникненню нових галузей. До середини XVIII ст. існувало 20 цехів - шевські, кравецькі, візницькі, кушнірські, римарські, котлярські, пушкарські. Однією з домінуючих галузей була обробка шкіри, сап'янове виробництво і обробка та виготовлення екзотичних „перських виробів". Активна зовнішня торгівля підтримувалась високим рейтингом ярмарок худоби. Оптові партії переправлялись через Станіслав до Європи.

У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 року - імперії Габсбургів (від 1804 - Австрійської імперії, від 1867 - Австро-Угорщини).

Громадське життя сколихнула революція 1848 року. У Станиславові створено „Руська раду" поряд з польською, організовано загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту було обрано депутатів-українців.

Друга половина 19 століття відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 році: тоді ж беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об'єднання, шкірфірма „Плай".

У 1884 році відома громадська діячка й письменниця Н. Кобринська провела у місті установчі збори „Товариства руських женщин" (пізніша назва -„Союз українок"). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні.

Під час першої світової війни, у 1915-1916 роки за місто точились жорстокі бої. Частину історичної забудови міста було зруйновано - і відновлено вже у новітніх архітектурних формах.

Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році було створено Західно-Українську Народну Республіку, а Станиславів протягом січня-травня 1919 року був її столицею. Саме у ці роки тут побували такі визначні українські діячі, як-от: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра, Є. Коновалець.

У 1919-1939рр. перебував у складі Польщі. В 1930 року введена в експлуатацію Станиславівська електростанція, від початку роботи якої веде свою історію ВАТ „Прикарпаттяобленерго". З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів - у складі Радянського Союзу. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВС в'язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в'язниці на момент розв'язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла їх поховано у спільній могилі в урочищі Дем'янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки та віднайдено рештки 586 осіб: у більшості жертв - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем'янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння.

Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під нацистською окупацією. 27 липня 1944 року місто було визволено радянськими військами. Водночас активно у той час боролися із загарбниками підпільники Організації Українських Націоналістів - Української Повстанської Армії. За неперевіреними даними, всього у Станиславові та його околицях нацисти знищили понад 100 тисяч мирних громадян.

У 1962 році місто відзначило своє 300-річчя: його було перейменовано на честь видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут побував, мав добрих друзів, писав і читав свої твори.

Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори піднялися над містом уже в квітні 1990 року, а на референдумі 1991 року масово проголосували за незалежність України.

http://uk.wikipedia.org/wiki

 

 

Грабовецький В. 350 років крокує в історії місто Івана Франка : [монографія]. Ч. 8 / Грабовецький В. ; Івано-Франків. держ. історико-мемор. музей О. Довбуша. - 2-е вид., допов. - Івано-Франківськ : [б. в.], 2011. - 459 с.

Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська / М. Головатий. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. - 463 с. - (Моє місто ; № 25).

Діда Р. Алеями міського парку / Р. Діда. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. - 86 с. - (Моє місто ; № 22).

Заленський С. Отці єзуїти в Станіславові / С. Заленський ; пер. з пол. та комент. В. Полєка, З. Федунківа. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. - 70 с. - (Моє місто ; № 29).

Івано-Франківськ : енциклопед. слов. : 350-річчю м. Івано-Франківська присвяч. / Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів ; ПНУ ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2010. - 495 с.

Круцик Р. Дем'янів Лаз / Р. Круцик. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. - 144 с. - (Моє місто ; № 30).

Мицан М. Станиславівські вежі / М. Мицан. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. - 151 с. : фото.

Станиславівська фортеця : зб. ст. / упоряд. І. Бондарев, З. Федунків. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. - 191 с. - (Моє місто ; № 26).

Штрайт Л. Станиславівські синагоги / Л. Штрайт ; пер. з пол. Т. Прохаська. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. - 111 с. - (Моє місто ; № 27).

Баранський К. Станиславів до і після 1919 року / К. Баранський. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. - 102 с. - (Моє місто ; № 20).

Пласт у Станіславові та Івано-Франківську (1911-2009 рр.) / упоряд. А. Чемеринський, В. Іваночко. - Івано-Франк4івськ : Лілея-НВ, 2009. - 224 с. - (Моє місто ; № 24).

Площанський В. Галицько-руське місто Станиславів з достовірних джерел / В. Площанський. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. - 44 с. - (Моє місто ; № 12).

Рубель А. Хроніка філії Союзу Українок у Станіславові / А. Рубель. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. - 128 с. - (Моє місто ; № 21).

Станіславів і голодомор / упоряд. І. Монолатій, Л. Соловка. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. - 64 с. - (Моє місто ; № 19).

Фоєрман Ю. Щоденник зі Станіслава (1941-1943 рр.) / Ю. Фоєрман ; пер. з пол. Б. Арсена. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. - 55 с. - (Моє місто ; № 17).

Шарловський А. Станиславів і Станиславівський повіт з поглядів історичного та географічно-статистичного / А. Шарловський ; пер. з пол. Т. Буженко. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. - 176 с. - (Моє місто ; № 7 ).

Бабій В. Станіславівська фортеця / В. Бабій. - Івано-Франківськ : Супрун, 2008. - 183 с.

Баронч о. С. Пам'ятки міста Станіславова / о. С. Баронч ; пер. з пол. Ю. Угорчака. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - 171 с. - (Моє місто ; № 6).

Івано-Франківськ та область : стислий путівник / [ред. Ю. Воронцова]. - Х. : Біблекс, 2008. - 319 с.

Івано-Франківський некрополь / упоряд. М. Головатий. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - 47 с. : іл. - (Моє місто ; № 18).

Ісаїв П. Історія міста Станиславова / П. Ісаїв. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - 94 с. - (Моє місто ; № 10).

Макар В. Мій Станиславів / В. Макар. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - 75 с. - (Моє місто ; № 14).

Свято стрілецької дивізії „Галичина" у Станіславові 11 липня 1943 р. : докум. свідчення, спогади, іст. світлини / упоряд. І. Монолатій. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - 72 с. - (Моє місто ; № 15).

Станиславів у часи Західно-Української Народної Республіки : докум. свідчення, спогади, оголош., накази революційної доби / упоряд. І. Монолатій. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - 175 с. - (Моє місто ; № 16)

Угорчак А. У старому Станиславові : [оповід.] / А. Угорчак. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - 47 с.

Федунків З. Герби Івано-Франківська (Станиславова) / З. Федунків. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - 79 с. - (Моє місто ; № 13).

Хованець Ч. Вірмени у Станіславові в XVII-XVIII / Ч. Хованець ; пер. з пол. Т. Прохаська. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. - (Моє місто ; № 11).

Бондарев І. Фортеця на волоському трактаті / І. Бондарев. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. - 122 с. - (Моє місто ; № 2).

Гайковський С. Станиславів і його пам'ятки з давніх часів / С. Гайковський ; пер. з пол. Ю. Угорчак. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. - 33 с. - (Моє місто ; № 4).

Головатий М. Етюди старого Станиславова / М. Головатий. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. - 146 с. - (Моє місто ; № 3).

Грибович М. Історія окружного міста Станіславова в Галичині в 1847 р. / М. Грибович ; пер. з пол. І. Бондарева. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. - 38 с. - (Моє місто ; № 1).

Івано-Франківськ [Ізоматеріал] : 15 фото : набір листівок. - Івано-Франківськ : Вид. В. Солодкий, 2007. - 1 папка (15 окр. арк.) с.

Івано-Франківськ [Образотворчий матеріал]. - Івано-Франківськ, 2007. - 14 с. : фото.

Полєк В. Майданами та вулицями Івано-Франківська / В. Полєк. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. - 148 с. - (Моє місто ; № 5).

Струмінський М. Історія міста Станіславова / М. Струмінський ; пер. з рос і комент. І. Бондарева. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. - 55 с. - (Моє місто ; № 8).

Цеклер Л. Бог чує молитву. Життя Теодора Цеклера, розказане Лілі Цеклер / Л. Цеклер ; пер. з нім. В. Капущака. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. - 167 с. - (Моє місто ; № 9).

Івано-Франківськ - місто в серці Європи : інформ.-турист. путівник. - Івано-Франківськ, 2006. - 45 с. : фото.

Івано-Франківськ у фотографіях Тараса Яковини : фотоальбом. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2006. - 71 с.

Петрич С. Івано-Франківськ : графічні нариси / С. Петрич. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2005. - 12 с.

Грабовецький В. Івано-Франківськ в пам'ятниках історії та культури / В. Грабовецький, Б. Гаврилів, Г. Карась. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. - 130.

Грабовецький В. Історія Івано-Франківська (Станіславова) з найдавніших часів до початку ХХ століття. Ч. І. / В. Грабовецький. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 1999. - 303 с.

 

 

15 травня - 155 років від дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, автора багатьох романів з історії України

 

Андрій Чайковський народився 15 травня 1857 р. у м. Самборі, що на Львівщині. Ріс сиротою під опікою рідні, перебував переважно у польському оточенні, та серце своє віддав Україні. У 1883 році закінчив Львівський університет. Працював адвокатом, був організатором товариств „Просвіта", „Січ", „Відродження" в Бережанах, Самборі й Коломиї. В 1924 році був головою Товариства письменників і журналістів у Львові.

Друкуватися почав з 1892 року. Твори письменника характеризуються романтично-ідилічним стилем, в якому оспівується героїчне минуле Запорізької Січі та козацькі звитяги.

Останні 16 років життя письменника минули в чарівному містечку над Прутом - Коломиї. Незважаючи на те, що сюди А. Чайковський приїхав у поважному віці, тут він написав твори „На уходах", „Олексій Корнієнко", „Сонце заходить" та багато інших. Тут він завершив свій великий історичний роман „Сагайдачний".

Помер письменник 2 червня 1935 року і похований на коломийському цвинтарі поблизу церкви Благовіщення.

 

Віддячився // Дивосвіт „Веселки" : антол. л-ри для дітей та юнацтва. Т. 1. Укр. л-ра. - К., 2004. - С. 592-595.

Спогади. Листи. Дослідження. У 3-х т. - Л., 2002.

У чужому гнізді : повісті з XIX століття. - Л. : Червона Калина, 1994. - 600 с.

Сагайдачний : іст. роман у 3 кн. / упоряд., авт. передмови та приміт. В. В. Яременко. - К. : Варта, 1993. - 576 с.

Твори у 8-ми т. - Л. : Червона Калина, 1993.

Сонце заходить : іст. повісті. - Л. : Червона Калина, 1993. - 424 с.

Полковник Кричевський : іст. повісті. - Л. : Червона Калина, 1992. - 288 с.

Олексій Корнієнко : іст. повість у 2-х кн. - Л. : Червона Калина, 1992. - 485 с.

З татарської неволі : іст. оповіданнє для дітей. Блудний син : оповіданнє для дітей / репр. вид. - Стрий, 1991. - 48 с.

Чорні рядки : спогади комісара ЗУНР // Жовтень. - 1990. - № 6. - C. 43-79.

Повісті / вступ. ст. О. Нахлік. - Л. : Каменяр, 1989. - 336 с.

***

Якимович Б. Андрій Чайковський: письменник та громадсько-політичний діяч / Б. Якимович, О. Седляр // Ямгорів. № 16-17. - Городенка, 2009. - С. 127-136.

Васильчук М. Епістолярій Андрія Чайковського 1920-35 рр. як джерело до вивчення коломийського періоду біографії письменника / М. Васильчук // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2008. - № 2. - С. 195-202. - Бібліографія в кінці ст.

Гаврилюк І. Покутський опришок / І. Гаврилюк // Край. - 2007. - 4, 8, 11, 18 серп., 1 верес.

Волкова М. Андрій Чайковський - знаний і незнаний / М. Волкова, І. Бочкур // Шкільна бібліотека. - 2007. - № 4. - С. 55-60.

Липчук І. Славетний земляк / І. Липчук // Наша Україна. - 2007. - 26 трав.

Андрій Чайковський (1857-1935) / ред. упоряд. Б. Ткачук. - Коломия : Вік, 2006. - 48 с.

Качкан В. Поклав серце у фундамент української нації / В. Качкан // Історичний календар. 2005. - К., 2005. - С. 263-267.

Михайлишин О. Андрій Чайковський - комісар ЗУНР / О. Михайлишин // Бойки. - Дрогобич, 2002. - С. 149-152.

Мандзюк О. Андрій Чайковський : Колом. сторінки життя і творч. 1919-1935 / О. Мандзюк. - Коломия : Вік, 2000. - 29 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

16 травня - 100 років від дня народження Григорія Кирилюка (1912-1993), письменника, публіциста, який жив і працював

в м. Івано-Франківську

 

Український письменник. Народився 16 травня 1912 року в м. Тетієві, тепер Київська область. Закінчив місцеву семирічку. Навчався у Харківському технікумі книжкової торгівлі і на вечірньому відділенні Київського педагогічного університету ім. М. Горького. З 1933 у прикордонних військах. Учасник Другої світової війни, яку закінчив у званні капітана. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями „За відвагу", „За бойові заслуги". Після мобілізації проживав в Івано-Франківську.

Писав оповідання, п'єси для дітей. Член Спілки письменників України з 1962 року. Лауреат обласної літературної премії ім. Мирослава Ірчана (1976).

Помер в м. Івано-Франківську 18 березня 1993 року.

// Письменницькій спілці Прикарпаття - 35 :

рек. бібліогр. покажч. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 55-56.

 

Легенда про ведмедя : легенди та казки Гуцульщини. - К. : Веселка, 1993. - 46 с. : іл.

Гранітний акорд : повість. - Ужгород : Карпати, 1985. - 120 с.

Тюльпани Залізних гір : повість. - К. : Веселка, 1975. - 120 с.

Прапор над ратушею. - Ужгород : Карпати, 1971. - 99 с.

Мирось із Поронина. - К. : Веселка, 1969. - 15 с.

Легенда про ведмедя : легенди та казки Гуцульщини. - К. : Веселка, 1968. - 54 с. : іл.

Ковані крила; Диво-камінь // Диво-камінь : зб. п'єс для ляльков. театрів. - К., 1963. - С. 3-34, 35-57.

***

Кирилюк Григорій // Полєк В. Біографічний словник Прикарпаття / В. Полєк. - Івано-Франківськ, 1993. - С. 214.

Життя учило, життя гартувало // Прикарпатська правда. - 1992. - 16 трав.

Юсип Д. Не поле перейти / Д. Юсип // Перевал. - 1992. - № 2. - С. 53.

Кіліченко Л. В житті і творчості / Л. Кіліченко // Комсомольський прапор. - 1987. - 16 трав.

Полєк В. Провідна тема / В. Полєк // Прикарпатська правда. - 1987. - 16 трав.

Вароді Л. „Гранітний акорд" / Л. Вароді // Прикарпатська правда. - 1985. - 13 серп.

 

 

 

 

 

31 травня - 60 років від дня народження Галини Христан (1952),

члена Національної спілки письменників України,

родом з с. Саджавка Надвірнянського району

 

Письменниця, бібліотекар. Народилася 31 травня 1952 р. в с. Саджавка Надвірнянського району. Навчалася у Саджавській восьмирічній та Ланчинській середній школах. Закінчила з відзнакою Харківське культосвітнє училище. Завідує сільською бібліотекою с. Саджавка.

Писати почала з 1985 р. Пише новели, гуморески, оповідання. У 1987 р. була учасницею десятого зльоту творчої молоді Івано-Франківщини, у 1989 - учасницею наради молодих письменників України у Києві.

Друкувалася в районній та обласній періодиці, у часописах „Дзвін", „Четвер", „Перевал", книзі про Надвірнянщину „Страгора".

Член районної літературної студії „Бистрінь". Лауреат Першого та Другого фестивалів гумору в Києві (1992, 1993), лауреата районної премії ім. Н. Попович в номінації „Література" за збірку новел „Старий і кіт" (2002).

// Письменницькій спілці Прикарпаття - 35 :

рек. бібліогр. покажч. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 94-95.

 

 

Білий острів : новели. - Надвірна : Надвірн. друк., 2007. - 184 с.

Великоднє чудо : казки та легенди Гуцульщини. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004. - 64 с.

Старий і кіт : новели. - Надвірна : ЗАТ „Надвірн. друк", 2002. - 96 с.

Я вернуся : вибр. тв. - Надвірна, 2002. - 44 с.

***

Зеленюк І. Білий острів мрій та високих почувань / І. Зеленюк // Галичина. - 2007. - 5 черв.

Писуляк С. Хто побував на „Білому острові" - не пошкодував / С. Писуляк // Народна воля. - 2007. - 8 черв.

Новели як і люди - чекають, сподіваючись // Народна воля. - 2005. - 25 лют.

Павличко Д. Так починають знамениті письменники / Д. Павличко // Літературна Україна. - 2004. - 22 квіт.

Писуляк С. „Ці казки почула й до вас донесла" / С. Писуляк // Народна воля. - 2004. - 11 черв.

Питлюк М. Галину Христан вшанували у Києві / М. Питлюк // Народна воля. - 2004. - 8 жовт.

Третя книга Галини Христан // Народна воля. - 2004. - 16 квіт.

У маленьких оповідках - великі істини // Галичина. - 2004. - 10 квіт.

Стефурак Н. Продовжує дивувати правдою / Н. Стефурак // Галичина. - 2002. - 12 верес.

 



Создан 12 апр 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником

Интернет реклама УБС