Олекса́ндр Андрі́йович Банде́ра ( 25 березня 1911, с. Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області — кінець липня 1942, м. Освєнцім, Польща) — український політик, діяч ОУН від 1933. Син А. Бандери, брат С. Бандери. Член 2-го пластового куреня УСП Загін «Червона Калина».
Закінчив Стрийську гімназію і агрономічний факультет Львівської політехніки.
За рішенням ОУН 1933 виїхав до Італії, де навчавсь у Римській вищій школі екон.-політ. наук, захистив доктор. дисертацію. Працював у Римській станиці ОУН. Після проголошення Акту відновлення Української держави приїхав на Львівщину, де його заарештувало гестапо. Від 22 липня 1942 ув'язнений у концтаборі Освєнцім (№ 51020); Вбитий 25.7.1942 пiсля 3-денних тортур від рук польських наглядачів-фольксдойчерів. Тіло спалили у крематорії
