СТАРИЙ КАЛУШ

НІМЕЦЬКІ КОЛОНІЇ ГАЛИЧИНИ




Kolomea
2000



Реґіональний науково-дослідний центр
національних меншин при Музею історії міста Коломиї
Коломийський осередок НТШ

НІМЕЦЬКІ КОЛОНІЇ
ГАЛИЧИНИ
в таблицях




д о в і д н и к




Передмова та упорядкування
Івана Монолатія


















К о л о м и я
2000









ББК 63.3. (4 УКР 3)
М 77


У виданні досліджуються актуальні історико-етнологічні проблеми українсько-німецьких відносин в Галичині, показано заселення та розвиток німецьких колоній краю, їх організаційне та правове оформлення в умовах Австро-Угорщини (1772-1918 рр.) та Другої Речі Посполитої (1919-1939 рр.)
Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України ХІХ-ХХ ст., історичними зв’язками українського і німецького народів в Галичині.

Рекомендовано до друку
ухвалами Вченої ради музею історії міста Коломиї та Ради осередку Наукового товариства імені Шевченка у Коломиї

Рецензенти:

Михайло НАГОРНЯК, кандидат історичних наук, доцент
(Прикарпатська філія Національної Академії внутрішніх справ України)
Михайло АРСАК, директор музею історії міста Коломиї



















© Всі права застережено за Реґіональним науково-дослідним центром національних меншин при МІК, 2000












ВІД УПОРЯДНИКА


В українській історії є проблеми, досі не опрацьовані з наукової точки зору або опрацьовані фраґментарно, без опертя на джерельні матеріали та об’єктивні факти. Недослідженість джерельної бази українсько-німецьких відносин в Галичині* у міжвоєнний період (1918-1939) ставить перед дослідниками необхідність її багатопланового вивчення 1. Сьогодні назріла вимога нового, об’єктивного і повного прочитання джерел українсько-німецьких відносин досліджуваної доби. Незважаючи на значний науковий доробок з даної проблеми, її джерела та історіографія ще не стала предметом спеціального дослідження. Протягом тривалого часу не існувало єдиних наукових концепцій етнополітичного розвитку галицьких німців в період Другої Речі Посполитої. Проблема джерел українсько-німецьких відносин міжвоєння належить до складних і разом з тим найактуальніших в сучасній історіографії. Стан виявлення документальної спадщини та дослідження її у контексті поставленої проблеми на сьогодні ще далеко не достатній для арґументованих узагальнень двосторонніх відносин української і німецької громад краю. У цій передмові зроблено спробу в загальному плані висвітлити джерела, вітчизняні й зарубіжні наукові дослідження з історії німецьких колоній Галичини міжвоєнного періоду, визначити їх місце у політичній історії України.
Для безпосереднього вивчення джерел з історії українсько-німецьких відносин слід застосувати, насамперед, системно-хронологічний та проблемно-тематичний методи наукового дослідження. Це вказує на те, що необхідно вивчити досвід історичних передумов австро-німецької колонізації Галичини, етнополітичне становище німецьких колоній після поразки національно-визвольних змагань галицьких українців (1918-1919 рр.) та українсько-польської війни, українсько-німецькі відносини в Галичині у контексті політичної ситуації у міжвоєнній Європі, національну свідомість та ідентичність населення німецьких колоній.
Документи й матеріали, необхідні для одержання сукупності наукових фактів з даної проблеми, виявлені нами за допомогою загальноприйнятих джерелознавчих методів дослідження. Враховується й те, що кожна історична доба витворює нові суспільні та наукові стереотипи, а тому ми не претендуємо на вичерпність і всеохоплюваність джерел, що зумовлено, насамперед, незадовільним станом їх опрацювання і вивчення.
За останні роки в Україні з’явилася низка публікацій, автори яких звертають увагу наукової громадськості на проблеми становлення, організаційного формлення, широкого діапазону діяльності представників німецької діаспори 2. Осягнення українсько-німецьких відносин є важливим фактором наукового вивчення етнонаціональної спадщини двох європейських народів, особливо у ХХ ст. Переконані, що історію українсько-німецьких відносин 1918-1939 рр. не можна розглядати в стислих хронологічних рамках. Слід пам’ятати, що етнополітичному та етносоціальному становищу поселень в період Другої Речі Посполитої передували багатолітні процеси становлення і організаційно-юридичного оформлення німецьких колоній Галичини. Джерела до історії українсько-німецьких відносин зазначеної історико-геоґрафічної території зберігаються, насамперед, у вітчизняних архівах та відділах рукописів бібліотечних установ.
У фондах відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України матеріалів до історії німецьких колоній Галичини збереглося досить мало, однак, незважаючи на їх малочисельність, документи несуть унікальну інформацію про життя галицьких німців кін. XVIII-ХІХ ст. З одного боку, це першоджерела – інвентарі маєтків, сільських поселень, відомості про німецькі квартали галицьких міст (Вайнберґен,Унтерберґен,Ожидова, Богородчани, Горохолина, Грабівець,Теодорсдорф, Желдець, Дойчбах та ін.) 3. Іншу групу документів становить другорядна довідкова інформація до історії окремих німецьких колоній Галичини (Дебелівка, Енгельсдорф, Ной /Новий/ Мізунь, Маріагільф, Вінцентівка, Феліксівка, Гайнріхсдорф, Забава, Йосипів, Станин, Сушно, Тоболів, Щиглівка, Райхау та ін.) 4.
Особливістю цього виду джерел є те, що у переважаючій більшості це ориґінальні документи, які не повторюють і не дублюють інформації, яка відклалась у матеріалах інших архівосховищ (нпр. Воєводського архіву на Вавелю у Республіці Польща). За допомогою цих матеріалів стало можливим описати суспільно-політичне оточення галицьких німців минулих сторіч, відтворити співвідношення українсько-німецького діалогу, дати більш повну картину етнополітичного розвитку німецьких громад австрійської Галичини.
Слід констатувати, що документальна база історії українсько-німецьких відносин в Галичині міжвоєнного періоду в архівах України досить нечисельна.
У Центральному державному історичному архіві України у Львові серед документів фонду “Галицьке намісництво” знаходимо значний джерельний матеріал до вивчення історичних передумов, шляхів становлення та юридичного оформлення німецьких поселень на території східної (української) частини Галичини. Чималого значення має Циркуляр Міністерства внутрішніх справ у Варшаві (1920 р.) про концесії, які належали німецьким громадам цього краю 5. Історичні відомості про товариство “Спілка німців-християн Галичини”, яке діяло на терені Австро-Угорської монархії несуть листи староств до Намісництва про реєстрацію відділків у Ганунині, Долині, Кеніґсберзі, Львові, Брументалі, Бурчицях Нових, Мирові, Новому Селі, Кимирі, Липнику, Людвіківці, Мужиловичах, Райхсгаймі, Романівці 6. Відомості про євангелистські німецькі школи впродовж 1775-1929 рр. знаходимо у матеріалах адміністративно-організаційної діяльності: заснування шкіл, будівництво та ремонт приміщень, призначення учительсько-викладацького корпусу, заснування і реалізація стипендіальних фондів ім. П. Мюллера і К. Гумбольта, фінансові звіти, матеріали інспекторських перевірок 7. Документи кураторії Львівського шкільного округу (1889-1939 рр.) свідчать про діяльність початкових євангелистських (приватних) шкіл у німецьких поселеннях краю. Архівні документи висвітлюють численні історії заснування шкіл, подають списки учбових закладів, звіти перевірок 8. Матеріали правління євангелистської церковної громади у Львові (1678-1939 рр.) охоплюють інформації про діяльність сільських і міських громад, розпорядження вищих церковних і світських властей, анкетні дані членів релігійних громад, статистичні звіти, реєстраційні книги, організацію шкіл у німецьких колоніях Галичини та ін. 9. Ці відомості доповнюють матеріали “Спілки німців-християн Галичини”, які охоплюють 1918-1932 рр. Серед одиниць збереження віднаходимо свідчення про листування з німецькими спілками Німеччини, Австрії, Чехословачини, Польщі; про навчання німецької молоді, заснування повітових груп цієї організації, реєстрацію філій спілки в Галичині 10.
Через воєнні лихоліття та політичну кон’юктуру більшість ориґінальних матеріалів розпорошено в збірках реґіональних архівів. Джерела з досліджуваної теми зберігаються і в обласних архівах Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей, на сучасній території яких, у складі Другої Речі Посполитої (1919-1939 рр.), діяли німецькі поселення. Так, зосібна відомості про економічний, культурний і громадсько-політичний розвиток німецьких колоній Галичини містять документи Львівського гродського староства 11.
Значний документальний матеріал знаходиться в архівах Республіки Польща. Зокрема в Перемиському державному архіві створено фондове зібрання джерел з історії церковно-релігійного життя німецьких колоній Галичини, насамперед документи Західного сеньйорату Євангелістської Церкви Ауґсбурзького і Гельвецького віровизнання в Польщі 1919-1939 рр.12. До фондів архіву входять переважно обіжники, розпорядження вищих церковних властей, акти, що стосуються організації громад, діяльності пасторів, різні звіти, акти, що відносяться до шкільництва, акти перевірок церков і шкіл та ін. Незначна кількість документальних даних про німецькі громади Галичини міститься у документах Середньогалицького Сеньйорату у Гартфельді (1912-1937 рр.) 13.
Таким чином, з одного боку, матеріали вітчизняних і зарубіжних архівних установ та відділи рукописів бібліотек є надзвичайно багатим і важливим джерелом з історії українсько-німецьких відносин досліджуваного періоду, а завдяки своїй упорядкованості й збереженості вони порівняно доступні для дослідника. З другого боку, особливість відкладення джерел у цих збірках, котра полягає в акумуляції переважної більшості документів у колекціях, спричинила в кінцевому підсумку розпорошення також документації суспільно-політичного розвою німецької діаспори краю по різних архівосховищах та відділах рукописів наукових бібліотек. Комплекс документів українсько-німецьких відносин, що сьогодні нам доступні, великий кількісно та досить багатий за видовим і персонологічним складом. Однак, в цьому комплексі нерівномірно представлено документи політичної, соціальної й господарської діяльності, а також джерела різних видів; обмежена, спорадична в часі, а також персональна і територіальна наявність документації поселень німецької громади Галичини. Інформаційний потенціал комплексу дає можливість ґрунтовніше розв’язувати широкі кола проблем, пов’язаних з історією українсько-німецьких відносин і проблемами української державності означеного періоду. З іншого боку, наявність такого комплексу документальної спадщини галицьких німців створює наріжну, джерельну передумову для вивчення особливостей розвитку не лише німецького, але й польського, єврейського, та, закономірно, українського населення.
Відгомін політичних, соціальних і культурних подій в житті німецьких громад краю знайшов відображення як у вітчизняній 14, так і зарубіжній історіографії 15. Це завдання є надзвичайно складним, бо специфічність вивчення розвитку німецьких колоній Галичини міжвоєнного періоду зумовлена багатьма причинами. Найперше – принциповими розходженнями у методологічних засадах наукових досліджень між вітчизняними та зарубіжними істориками у недалекому минулому. Історики прагнули, насамперед, дослідити спільне і особливе в розвитку німецьких поселень, опираючись на документальні джерела вітчизняних та зарубіжних архівів. Цінними для дослідження поставленої проблеми стали праці І. М. Кулініча, С. О. Макарчука, В. Кубійовича, Ф. Вільґельма і Я. Карлбруннера, Д. Дорошенка. Якщо перша група видань не позбавлена суттєвих хиб, бо в них здебільшого досліджувалися проблеми, які відповідали ідеологічним засадам тогочасної політичної системи, то друга – розглядає німецькі колонії Галичини у контексті політики австрійського освіченого абсолютизму, виявляє соціально-економічний аспект проблеми, показує демографічний стан міського і сільського населення Південнозахідної України, виявляє історичні паралелі українсько-німецьких взаємовідносин тощо. Тому, незважаючи на те, що згадані дослідники зробили певний крок у висвітленні цієї теми, поза їхньою увагою залишились інші важливі елементи наукового вивчення німецької діаспори краю.
Історія німецьких колоній Галичини міжвоєнного періоду стала однією з головних тем у дослідженнях українсько-німецьких відносин українських і зарубіжних вчених. Вперше комплексно показано закономірності демоґрафічної ситуації у міжвоєнній Польщі, особливості суспільно-політичного та культурного розвитку німецької етнічної меншини у розвідках Л. Дедикаєвої, М. Кочержук, О. Олешко, П. Сіреджука та ін. 16.
Значну цінність для розробки посталеної проблеми мають праці Т. Біршенка, Р. Брейєра, Г.-В. Ройтенберґа, Я. Жарновського, в яких висвітлюються проблеми політичного, соціального та релігійного становища німецької діаспори в період Другої Речі Посполитої у контексті польської політики 17.
Перші ознаки наукового підходу до вивчення історії українсько-німецьких відносин в Галичині в період Другої Речі Посполитої вже наявні у проблемних статтях авторів історико-мемуарних збірників “Heimat Galizien” (“Батьківщина Галичина”), які вперше побачили світ 1965 р. стараннями Комітету галицьких німців в Штуттґарті. Значний інтерес представляють дослідження Й. Білля, Р.-В. Бізанца, Л. Гьона, В. Куля, Е. Ладенсберґера та ін. В них, автори на підставі документів Архіву галицьких німців, який міститься у Штуттґарті простежили політичне і культурне минуле колоній Галичини в 1919-1939 рр., показали церковно-релігійне становище, виробничі відносини, станово-професйну структуру, систему приватного євангелицького шкільництва, форму поселень галицьких німців тощо 18. Серед альмахів такого типу на пильну увагу науковців заслуговує збірник “Heimat Galizien im Bild” (Батьківщина Галичина у фотографії) (1983), матеріали якого містять маловідомі документи з історії українсько-польсько-німецьких відносин, рідкісні фотографічні та картографічні матеріали 19.
Були незаслужено забуті вченими і дуже мало використовувались в наукових студіях українських дослідників мемуарні матеріали, опубліковані впродовж 1956-1999 рр. в періодичному виданні Товариства галицьких німців “Zeitweiser der Galiziendeutschen” (“Календар галицьких німців”), а також згаданій вище серії альманахів “Heimat Galizien” 20. Згадані джерела відрізняються своєю фундаментальністю, широким діапазоном охоплених питань, новизною постановки проблем, компактністю та обширним фактажем. У цілому ж ці збірники не тільки насичені фактичним матеріалом, а й містять цінну методику конкретних джерелознавчих досліджень. Нижче наведена таблиця ілюструє цей поважний видавничий ужинок німецьких науковців та вихідців з галицьких земель 1918-1939 рр.


Табл. 1
ПОКАЖЧИК ПЕРІОДИЧНОСТІ ВИДАННЯ
“ZEITWEISER DER GALIZIENDEUTSCHEN“

№ п/п Річники Роки видання
1 2 3
1 1-11 1954-1964
2 12-14 1969-1971
3 15-19 1973-1977
4 20-23 1979-1982
5 24-28 1985-1989
6 29-33 1991-1995

Джерело: 20, s. 4 


Розкриттю різних питань суспільного устрою німецьких поселень міжвоєнної Галичини присвячені публікації дослідників 50-90-х років – К.Бехтлофф, Е. Бутз, Я. Фріза, Т. Ґьотза і Е. Мюллера, Й. Генніга, Ф. Колля, Ю. Кремера, Е. Мюллера, З. Мюллера, Р. Пайкера,Ф. Реха, Ф. Зіфельда 21. Проте для цього виду джерел, в тому числі, опертих на документальних матеріалах їхньої доби, властиві значна фраґментарність і неповнота охоплення даного явища (історія німецького шкільництва, громадське і культурне життя громади, розповіді про визначних представників німецької діаспори краю, поодинокі історії будівництва і функціонування культових споруд та ін.). Слід зазначити, що спогади (мемуари) різняться від інших джерел, насамеред, тим що автор виступає як очевидець чи співучасник і при цьому описує не сучасний стан речей, а більш чи менш віддалений у просторі історичний час.
Досліджуваного матеріалу не завжди вистачає для однозначних відповідей на питання, які порушуються у спогадах Ф. Боленбаха, К. Ґьорц, Г. Гасер, Е. Кох, Р. Планнер-Петелін, Й. Валах 22. Щоправда, їх не можна беззастережно відности до серйозних наукових досліджень. Однак, автори виявляють добре знання джерел досліджуваного періоду, показують спільні і відмінні сторони суспільного становища німецьких колоній краю. Спогади, надруковані у збірнику “Galizien Erzählt” (“Галицькі розповіді”) окреслюють особливий характер німецько-українських взаємин, порівнюючи німецьку громаду з українською більшістю Галичини в умовах санаційної Польщі. Підсумовуючи короткий аналіз мемуарної літератури з досліджуваної проблеми, слід відзначити її виняткову джерелознавчу цінність, незважаючи на певний суб’єктивізм авторів.
Велику джерелознавчу цінність мають матеріали щомісячного інформаційного видання “Das heilige Band der Galiziendeutsche”(“Священний орден галицьких німців”), що виходить стараннями Товариства галицьких німців від 1946 р. до сьогодні (в різні роки публікувався в Метзінґені, Вюрт, Штуттґарті). Серед численних інформацій, опублікованих 1946-1999 рр. слід окреслити родинні саґи, документальні розповіді про еміґрацію до нацистської Німеччини 1939-1940 рр., мартирологію вихідців галицьких колоній, подорожні нотатки відвідин своєї Батьківщини в період утвердження незалежності України 23. Оглядові матеріали, що публікувалися у вищезгаданому часописі виробляли в німецькомовного читача критичне ставлення до праць авторитетних учених, часто спричинювалися до доброї наукової полеміки стосовно німецько-українських взаємин.
Поряд із названими вище працями в науково-популярних збірниках німецькими дослідниками (і, одночасно, очевидцями подій) було опубліковано значну кількість спогадів з даної проблеми, але через малий обсяг статті їх аналіз відсутній. Тому, підсумовуючи, зазначимо, що серед головних завдань, які вдалося вирішити німецьким дослідникам певною мірою, виокремимо наступні. 1) З’ясувати головні напрями міжвоєнного періоду в Галичині, виявити цілий спектр нагальних питань, його відповідність етнополітичній структурі суспільства Другої Речі Посполитої; 2) Розкрити відношення усіх основних політичних, національних, соціальних проблем сучасної їм дійсності, причини негативної або позитивної оцінки пануючих порядків, умов людської діяльності, політики урядів міжвоєнної Польщі, дій місцевих адміністрацій у ставленні до представників німецької діаспори; 3) Проаналізувати позиції представників різних національних і соціальних груп, прошарків, стосовно унормування і вирішення питань політичних, національних, соціальних колізій, удосконалення всіх сфер суспільного життя до наявних історичних альтернатив.
Не вдаючись до детальної характеристики інших аспектів історіографії українсько-німецьких відносин в Галичині міжвоєнного періоду (практично автори всіх німецькомовних праць торкаються певною мірою цих питань) проблема знайшла висвітлення також на сторінках ряду узагальнюючих праць українських (що з’явилися в силу політичної ідеології друком за кордоном) та зарубіжних дослідників. В них об’єктивно розглядаються проблеми, пов’язані з національною політикою урядів міжвоєнної Польщі щодо українського, польського і німецького населення, становища Галичини у складі польської держави (С. Горак, В. Кубійович), німецько-польськими відносинами Новітнього часу як особливого політичного протистояння, міфологемою про німецькі поселення Польщі (а,одночасно, і Галичини, східна частина якої входила до Другої Речі Постолитої) як “п’яту колону”, заяви польського Міністерства інформації (М. Бухсвейєр, В. Якобмейєр) 24.
Однак ці відомості є неповними. Їх доповнюють спеціальні джерелознавчі розвідки. Безперечну цінність мають окремі дослідження німецьких авторів (Е. Бек-Феллорн), присвячені джерельній базі вивчення етнонаціональної спадщини галицьких німців 25. Рукописи подають картину про тогочасне політико-адміністративне, громадсько-соціальне становище німецьких колоній міжвоєнної Галичини, розкривають невідомі досі факти з минулого цієї етнічної меншини реґіону, що зберігаються в документах “Archiv des Hilfkomitees der Galiziendeutschen in Stuttgart-Bad Cannstatt” (“Архіву допоміжного комітету галицьких німців в Штуттґарті-Бад Канстатті”) та “Archiv der Galiziendeutschen im Institut für pfälzische Geschichte und Volkskunde in Kaiserslautern” (“Архіву галицьких німців при Інституті історії та етнолінґвістики Пфальцу в Кайзерсляутерні”) 26.
Вивчення етнонаціональних процесів українсько-німецьких відносин в Галичині особливо активізувалося в 90-х рр. ХХ ст. Темами своїх публікацій автори обрали самоврядування на західноукраїнських землях у 1921-1939 рр., зміни кількісного складу в системі населення Галичини, історичні передумови та мотиви активізації українсько-німецьких взаємин, німецьку колонізацію кін. ХVIII - поч. ХХ ст., джерел до історії німецької діаспори краю, геоґрафія німецьких колоній ХVIII - ХХ ст. (О. Басай, М. Драк, М.Обідняк, П. Сіреджук, П. Штойко). Так, зокрема були опубліковані матеріали наукових конференцій і міжнародних семінарів у яких містяться відповідні оцінки політичного, соціального, етноконфесійного розвитку мешканців німецьких поселень краю 27.
Особливостям функціонування німецьких колоній Галичини присвячено різнопланові картографічні джерела, виконані українськими 28 та зарубіжними 29 дослідниками. Дана стаття не включає аналіз картографічних моделей, однак система модифікацій картографічного моделювання П. Штойка, Л. Дедикаєвої передбачає створення картосхем німецьких поселень краю з часу їхнього становлення до поч. ХХ ст., комплексну систему розміщення окремих опорних центрів німецьких колоністів (напр. Львівського воєводства). Структура баз даних імітує структуру об’єкту (німецьких колоній) в часовому геопросторі через призму етнографічних груп та величини міських і сільських громад краю у дослідженнях В. Кубійовича, і певною мірою, Р. Унтершетца (статистичні дані систематизуються відповідно до теоретичної моделі легенди: поселення євангелистів Пфальцу, Швабії, Сілезії; католиків Сілезії, Пфальцу, Богемії; менонітів Пфальцу в Галичині міжвоєнного періоду).
У системі доказів історичних українсько-німецьких взаємин важливу роль відіграють кінофотодокументи - цілком нове явище у джерельній базі історичної науки. Певний інтерес становлять кінофотодокументи, представлені в відео-та кіноматографічних версіях, насамперед, німецьких дослідників. Маємо тут на гадці проект “FernUniversität, Gesamthochschule in Hagen, Zеntrum für Fernstudienentwicklung” (“Загальної вищої школи у Гаґені, Центру розвитку заочного навчання Заочного університету”) “Multikulturelle Gesselschaften in der Westukraine: gestern und heute” (“Мультикультурне суспільство Західної України: вчора і сьогодні”) (1997), в якому значна увага зосереджена на історичній долі галицьких німців, їхній субкультурі у контексті українського середовища (редакція і режисура – Ю. Вурстер, камера – Е. Кох, відеодизайн –Ю. Бетке) 30.
Поглиблене вивчення документальної бази, розробка джерелознавчих аспектів українсько-німецьких відносин в Галичині 1918-1939 рр. створить передумови для об’єктивного висвітлення етнонаціонального і етнокультурного минулого західних земель України у першій половині ХХ ст.
У виданні досліджуються актуальні історико-етнологічні проблеми українсько-німецьких відносин в Галичині, показано заселення та розвиток німецьких колоній краю, їх організаційне та правове оформлення в умовах Австро-Угорщини (1772-1918 рр.) та Другої Речі Посполитої (1919-1939 рр.). Упорядник пропонованого довідника, звісно, аж ніяк не претендує на його всеосяжність і вичерпність. Тут зібрано і систематизовано праці, що лише доповнюють деякі з проблем, намічаючи подальшу перспективу їх наукового дослідження.












Т А Б Л И Ц І
Табл. І

ІММІҐРАЦІЯ З ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ НІМЕЧЧИНИ В ГАЛИЧИНУ В 1782-1785 РР.

Рік Офіційна кількість колоністів Галичини
1782 1760
1783 3790
1784 7236
1785 1891
РАЗОМ 14677

Подано за джерелом:
Kuhl W. Das deutsche Siedlungswerk in Galizien in der österreichischen Zeit, in HG. - S. 38


Табл. ІІ

ХРОНОЛОГІЯ ВИНИКНЕННЯ
НІМЕЦЬКИХ КОЛОНІЙ У ГАЛИЧИНІ
(кін. ХVІІІ ст.)
в алфавітному порядку


Назва колонії
Рік виникнення Примітка
(інші колонії, дату виникнення яких не вдалося встановити)
Айзідель 1836
Альфредівка 1788-1802
Бандрів 1783
Бекерсдорф 1784
Бедриківці 1785
Бердихів 1783
Бистриця 1785
Бічиці Німецькі 1788
Бріґідау (Бріґідин) 1783
Брундорф (Криниця) 1788
Бурчиці (Нові Бурчиці) 1785
Бурґау 1783
Буртґаль 1788
Вайзенберґ 1786
Вайнберґен 1785
Вальсдорф 1802-1820
Вільденталь 1787
Візенберґ 1786
Гайнріхсдорф 1787-1820
Гілєрсдорф 1787-1794
Ґофнунґсау 1784
Добряниця 1785
Дойчбах (Брусно) 1785
Дорнфельд 1786
Дорнбах 1786
Ебенау 1786
Ейнзідель 1786
Ейнзінґен 1783
Енгельсберґ 1814
Енґельсбрун 1783
Ернсдорф 1794-1820
Йозефсберґ 1784
Йозефсдорф 1783
Кайзерсдорф 1783
Калуш Новий
(Ной Калуш) 1784
Кальтвассер
(Зимна Вода) 1784
Кеніґсберґ 1783-1820
Кимир Колонія 1784
Корнелівка 1820-1853
Кранцберґ 1784
Куттенберґ 1802-1819
Кьоніґсау 1783
Лінденау 1783
Лінденфельд 1788
Лужок Нижній 1783
Лянденстрой 1783
Макова Колонія 1783
Мирів 1785
Мільбах 1786
Мокротин 1786
Мосберґ 1785
Мужиловичі 1783
Нойдорф (Дрогобич) 1783
Нойдорф (Самбір) 1783
Олексичі Нові 1786
Остров’є 1783
Оттенхаузен 1786
Прінценталь 1784
Райхау 1783
Райхенбах 1789
Рехберґ 1788
Рехфельд 1786
Розенберґ 1783
Розенбурґ 1783
Ротенгау 1785
Стронна 1785
Уґартсберґ 1785
Уґартсгаль 1784
Унтерберґен 1785
Унтервальдн 1784
Ушковичі 1784
Фалькенберґ 1783
Фалькенштайн 1784
Фельбах 1783
Фельзендорф 1783
Фордерберґ 1788
Хоросне Нове 1789
Чорнокінці
Шонталь 1785
Штайнфельс 1784
Юзефів 1785

Людвиківка 1802-1820
Людвиківна 1820-1843
Ляндештрой
(Уґартсталь, Сівка Калуська) 1787
Нарт Новий 1794-1820
Раухерсдорф Ґросс 1787-1820
Раухерсдорф Кляйн 1787-1820
Реґберґ 1788-1789
Теодорсґоф 1845
Феліксівка 1820-1851

Подано за джерелом:
Lepucki H. Dzialnosc kolonizacyjna Marii Teresy i Jozefa II w Galicji 1772-1790 z 9 tablicami i mapa // Badania z dziejow spolecznych i gospodarczych. Pod redakcja Prof. Fr. Bujaka. – Lwow, 1938. – N. 29. - 208 s.; Штойко П. Ґеоґрафія німецьких колоній у Галичині кінця ХVІІІ – початку ХХ століть, в НКГ. – С. 69













Табл. ІІІ

НІМЕЦЬКІ КОЛОНІЇ ГАЛИЧИНИ
1808 р.

№ п/п
Округ, село, колонія Кількість мешканців,
католиків / протестантів



І Бережанський
1.Добряничі
2.Ернстдорф
3.Кімірш
4.Мільбах
5.Новосілка (Нойдорф,Бекерсдорф)
6.Унтервальден (Підгайчики)
7. Ушківці
РАЗОМ
-
20
110
-
-
-
-
130
65
-
-
-
-
138
67
270







ІІ Жовківський
1.Айнзінґен
2.Брукенталь
3.Бурґау
4.Візенберґ
5.Лінденау
6.Літня (Зоммертау)
7.Любалів
8. Мокротин
9. Островець
10. Падів
11.Райхау
12.Ранішау
13. Смолин (Німецький Смолин)
14. Тойшбах
15.Тройфельд
16.Фельбах
17.Фельзендорф
РАЗОМ
135
12
30
230
-
90
12
80
-
91
-
-
-
90
100
80
-
950

30
-
-
-
103
-
13
-
50
119
109
248
61
-
-
-
80
813




ІІІ Золочівський
1.Антонін
2.Аннанін (Гануська)
3.Бавен (Серни)
4.Забава
5.Йозефів
6.Міргоф
7.Сапєжанка
8.Станин
РАЗОМ
-
-
-

-
-
-
-
-

25
88
24

186
134
143
159
759







ІV Львівський
1.Айнзідель (Сердиця)
2.Богданівка
3.Брунендорф
4.Бурґталь
5.Вайнберґен (Винники)
6.Дорнфельд
7.Ебенау
8.Кальтвассер (Зимна вода)
9.Лінденфельд
10.Отенгаузен
11.Райхенбах
12.Розенберґ
13.Ротенган
14.Сигнівка
15.Унтерберґен
16.Фордерберґ
17.Хоросно
18.Ліенталь
РАЗОМ
-
-
135
98
-
-
110
95
-
140
-
-
-
-
-
90
-
-
668
50
-
-
22
192
412
-
30
106
-
120
54
120
-
54
-
96
140
1396




V Перемиський
1.Бердікау
2.Вальддорф
3.Гартфельд
4.Кутенберґ
5.Кляндорф
6.Моосберґ
7.Мужиловичі
8.Регберґ
9.Шомляу
РАЗОМ
35
-
-
-
18
-
200
-
-
253
-
40
254
119
1







VІ Самбірський
1.Біличі (Біліц)
2.Бистриця (Бістріц)
3.Бріґідау
4.Бурчиці
5.Вольчо
6.Ґасендорф
7.Доброгостів
8.Дрогобич
9.Енґельсбрунн
10.Йозефсберґ
11.Кайзерсдорф
12.Кьоніґсау
13.Кранцберґ
14.Купновичі
15.Нойдорф (Ной Джуків)
16.Нойдорф
17.Прінценталь
18.Ролів
19.Самбір
20.Угартсберґ
21.Фалькенштайн
РАЗОМ
-
-
-
-
75
-
30
80
160
-
400
400
165
-
54
19
-
55
45
-
-
1483
-
-
697
164
-
83
-
-
-
573
-
-
-
117
96
45
-
-
-
133
176
2084



VІІ Стрийський
1.Гофнунґсау
2.Ґельзендорф
3.Новий Калуш
4.Ляндестрой
5.Ной Олексичі
6.Уґартсталь
7.Новий Болехів
РАЗОМ
-
-
170
-
-
-
-
170
-
224
-
327
43
329
86
1009



VІІІ Сяноцький
1.Бандрів
2.Береги
3.Маків
4.Обердорф
5.Розенбурґ
6.Фалькенберґ
7.Штайнфельс
РАЗОМ
-
-
-
-
120
230
-
350
178
58
180
38
-
-
46
500




ІХ Чернівецький
1.Арбора
2.Єцкани (Ной Єцкани)
3.Іллінці (Іллієшти)
4.Карлсберґ
5.Мілленшойц
6.Онуфрій
7.Сатульмаре (Сетул Маре)
8.Теребля
9.Фірстенталь
10.Фрадівці (Фрадауц)
РАЗОМ
-
-
-
218
-
15
-
-
362
-
595
146
65
189
-
86
15
69
130
-
229
929
КІЛЬКІСТЬ
у східних округах Галичини
4599
8445


Подано за джерелом:
Bredecky S. Historisch-statischer Beytrag zum deutschen Kolonialwesen in Europa,
nebst einer kurzen Beschreibung der deutschen Ansiedlungen in Galizien in alphabetischer Ordnung.
– Bruenn, 1812. – S. 187-195



Табл. IV
НІМЦІ У СКЛАДІ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ 1857 р.

Населення за національністю та віровизнанням
Абсолютне число
Відсоток
%
Українці 2085431 45,00
Поляки 1981076 42,76
Євреї 448973 9,67
Німці 114293 2,46
Вірмени 2463
Греки, македоно-волохи 30
Всього населення 4632866 100,00
Населення за віровизнанням
Католики латинського обряду 20726233 44,73
Католики грецького обряду 2077112 44,83
Євангелісти аугсбурзького віровизнання 26960 7982
Євангелісти гельветського віровизнання 4140 751
Євангелістів разом 31100 0,67
Вірменські католики 2309
Грецькі неуніати (православні) 153
Вірменські неуніати 98
Унітарії 95


Подано за джерелом:
Czoernig K. Ethnographie der Oesterreichischen Monarchie.
– Band I. – Wien, 1857. – S. 44-49




Табл. V
РОЗСЕЛЕННЯ
НІМЕЦЬКИХ КОЛОНІСТІВ В ГАЛИЧИНІ В 1918-1939 РР.





№ п /п



Назва повіту



Кількість ґмін



Кількість населення /1934/
(осіб) Кількість осіб німецької національності Питома вага німецьких поселенців у відсотках, %
у повіті Містах Ґмінах
1 Бібрка 10 83690 59 3 56 0,07
2 Борщів 7 79540 4 0,005
3 Городок 8 69721 779 15 764 1,12
4 Добромиль 11 84287 612 25 587 0,73
5 Дрогобич 12 120442 2704 308 2396 2,25
6 Жешув 11 148739 31 0,02
7 Жовква 9 77203 1117 2 1115 1,45
8 Колбушів 7 58881 84 0,14
9 Кросно 11 101065 21 0,02
10 Ланцут 8 85491 26 0,03
11 Ліско 16 103479 647 11 636 0,63
12 Львів 14 133613 1888 18 1870 1,41
13 Любачів 9 81198 108 0,13
14 Мостиська 7 79766 25 0,03
15 Ніско 8 54541 23 0,04
16 Перемишль 13 11256 80 0,07
17 Пшеворськ 5 53101 26 0,05
18 Рава-Руська 11 104032 1298 160 1138 1,25
19 Рудки 6 71289 26 0,036
20 Самбір 13 106947 275 9 266 0,26
21 Сянок 8 96020 26 0,027
22 Сокаль 8 91705 117 2 115 0,13
23 Тарнобжеґ 8 64694 22 0,128
24 Турка 13 103373
25 Яворів 8 97642 739 1 738 0,76
26 Ярослав 11 125086 50 25 25 0,04

Подано за джерелом:
Дедекаєва Л. Закономірності розселення німецьких колоністів в Галичині і зміни у міжвоєнний період 1918-1939 років, в НКГ. – С. 293




Табл. VІ
НІМЕЦЬКЕ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ
станом на 1. 01. 1939 р.

Число Назва повіту Чисельність німців та інших
2 Бережани 80
3 Бібрка 485
4 Борщів 470
6 Бучач 20
7 Чортків 210
8 Добромиль 1100
9 Долина 4465
10 Дрогобич 3345
12 Городенка 60
13 Городок 1755
14 Ярослав 20
16 Яворів 970
17 Калуш 1400
18 Кам’янка Струмилова 1555
19 Коломия 2935
20 Копичинці 25
21 Коросно 60
22 Косів 475
24 Лісько 665
25 Любачів 345
26 Львів-місто 3800
27 Львів (повіт) 2245
28 Мостиська 15
29 Надвірна 845
32 Перемишль 100
33 Перемишляни 1335
34 Підгайці 525
35 Радехів 1500
36 Рава Руська 1360
37 Рогатин 90
38 Рудки 270
39 Самбір 1555
40 Сянік 70
42 Снятин 460
43 Сокаль 270
44 Станиславів 2545
45 Стрий 6035
47 Тернопіль 290
48 Товмач 795
49 Турка 355
50 Заліщики 50
53 Золочів 460
54 Жовква 1590
55 Жидачів 2040
РАЗОМ 49.040

Подано за джерелом:
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 (р.). Національна статистика Галичини.- Мюнхен, 1983. - С. 113

Табл. VII
ЧИСЕЛЬНІСТЬ НІМЕЦЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГАЛИЧИНІ
станом на 1.01.1939 р.

Число Повіт Населений пункт
(міста і сільські громади) Українці Німці та інші
2/51 Бережани Рогачин-місто 150 80
2/51b Гута Шкляна 5 80
3/23 Бібрка Ернсдорф 30 60
3/26 Городиславичі 1575 10
3/40 Лани 810 20
3/47 Мільбах 40 210
3/59 Підманастир 615 20
3/71 Старе Село 700 30
3/74 Стріличі Нові 1360 10
3/75 Стріличі Старі 1190 20
5/1 Броди Броди 4760 60
5/10 Смільно 680 60
5/28 Коморівка 190 140
5/28a Коморівка 130 130
5/28b Антось 60 10
5/34 Лешнів 1350 140
5/38 Малиниська 35 130
6/8 Бучач Бобулинці 960 5
6/11 Цвітова 870 5
6/22 Кійданів 1400 10
7/1 Чортків Чортків 5250 50
7/26 Полівці Колонія 10 160
8/1 Добромиль Добромиль 1250 50
8/15 Фалькенберґ 50 120
8/36 Коростенко 1560 40
8/55 Лопушниця 700 5
8/57 Макова Колонія 90 200
8/58 Макова Рустикальна 430 25
8/66 Оберсдорф 10 110
8/71 П’ятниці 710 60
8/75 Посада Риботицька 625 15
8/76 Прінценталь 20 50
8/77 Розенбурґ 30 250
8/89 Старява 1350 10
8/90 Стебник 470 140
8/90а Стебник 380 10
8/90b Штайнфельс 90 130
8/101 Військо 900 5
9/1 Долина Долина 3550 800
9/2 Болехів 1500 700
9/4 Ангелівка /
Енгельсберґ 10 235
9/7 Брошнів 1260 60
9/7b Брошнів Осада 300 60
9/11 Чолгани 2320 10
9/12 Дебелівка 15 145
9/16 Гофнунґсав 10 160
9/17 Гошів 1495 5
9/18 Гозіїв Новий 50 110
9/19 Гозіїв Старий 860 50
9/20 Грабів 1530 20
9/25 Яворів 640 30
9/28 Княжолука 2020 100
9/29 Креховичі 2200 10
9/31 Людвиківна 80 570
9/32 Лолин 1095 5
9/33 Лоп’янка 1690 5
9/38 Максимівка 380 60
9/39 Мізунь Новий 10 110
9/40 Мізунь Старий 4520 20
9/41 Надіїв 1670 30
9/42 Няґрин 380 230
9/43 Новоселиця 1000 50
9/46 Перегінсько 8250 10
9/48 Поляниця 1010 5
9/48b Яремсталь 30 80
9/49 Рахиня 1050 280
9/50 Раків 1705 10
9/57 Солуків 915 10
9/58 Спас 2650 20
9/64 Сваричів 3480 10
9/66 Тяпче 915 5
9/67 Тересівка 10 100
9/69 Туря Мала 385 5
9/70 Туря Велика 2735 270
9/70b Широке Поле 20 270
9/72 Велдіж 1890 50
9/74 Вигода 250 80
9/75 Вишків 595 5
10/1 Дрогобич Дрогобич 9100 200
10/2 Борислав 10100 100
10/3 Більче 2440 15
10/4 Болехівці 1920 40
10/8 Дережичі 720 10
10/10 Доброгостів 2650 80
10/13 Ґассендорф 10 265
10/16 Горуцько 2320 50
10/18 Ясениця Сільна 2390 10
10/19 Колпець 1330 30
10/20 Коросниця/ Йозефсберґ 60 830
10/23 Криниця 1450 100
10/25 Летня 2510 60
10/27 Літиня 2670 5
10/28 Лужок Долішній 1190 40
10/31 Майдан 370 100
10/39 Нойдорф 160 340
10/41 Опарі 640 10
10/43 Підбуж 2450 10
10/46 Попелі 2500 10
10/50 Рівне/Кьоніґсау 50 620
10/53 Рихтичі 940 15
10/55 Східниця 1970 10
10/58 Солець 1670 10
10/60 Станиля 840 10
10/62 Стебник 2460 90
10/64 Трускавець 2030 20
10/66 Улично 3220 100
10/72 Вороблевичі 1800 5
10/74 Випучки/
Уґартсберґ 20 160
12/7 Городенка Далешева 780 5
12/14 Ісаків 1175 5
12/16 Ясенів Пільний 1820 30
12/17 Колінки 910 5
12/27 Петрів 1480 5
12/38 Стрільче 2070 5
12/40 Торговиця Пільна 2420 5
13/1 Городок Городок 4600 50
13/2 Янів 1000 20
13/5 Бартатів 690 10
13/6 Біла Гора/
Віссенберґ 50 320
13/8 Брундорф 30 125
13/9 Бурґталь 40 110
13/11 Черняни 550 10
13/13 Добростани 1620 30
13/15 Домажир 270 5
13/18 Ебенау 20 130
13/20 Гартфельд 80 310
13/26 Карачинів 750 20
13/27 Керниця 2280 30
13/29 Лелехівка 540 5
13/32 Любінь Великий 2620 20
13/37 Мшана 1400 5
13/39 Нойгоф 50 50
13/40 Оброшин 1040 10
13/45 Річичани 970 15
13/46 Роттенган 40 100
13/49 Стоділки 80 50
13/53 Шенталь 70 130
13/54 Тучапи 1510 5
13/56 Вальддорф 40 60
13/57 Великополе 1470 25
13/59 Волиця 990 5
13/60 Вороців 1400 5
13/62 Вишенька 5340 5
13/66 Завидовичі 1345 70
13/67 Зелів 545 5
13/69 Жбадин/
Кутенберґ 190 15
13/70 Жорниська 390 5
14/27 Ярослав Ніновичі 1750 10
14/38 Сурохів 1440 10
15/4 Ясло Галбів 270 10
16/3 Яворів Бердихів 615 10
16/15 Фельбах 5 140
16/20 Яжів Старий 3570 10
16/21 Кобильниця Руська 1360 60
16/22 Кобильниця Волоська 1750 30
16/26 Ляшки Яворівські 785 15
16/32 Мосберґ 70 65
16/32а Мосберґ 60 5
16/32b Бердікау 10 60
16/33 Мужиловичі Колонія 40 360
16/34 Мужиловичі Народні 1080 70
16/35 Нагачів 2570 5
16/36 Новосілки 895 5
16/43 Рогізно 2180 20
16/47 Семирівка 600 10
16/53 Шкло 2230 10
16/54 Шумляв 60 150
16/62 Віжомля 1330 10
17/1 Калуш Калуш 4350 450
17/23 Копанки 1500 90
17/23а Копанки Старі 1490 70
17/23b Копанки Колонія 10 20
17/27 Ляндестрой 30 450
17/29 Мостище 1550 10
17/33 Негівці 1430 5
17/33а Негівці 1410 5
17/34 Новиця 3550 30
17/42 Ріп’янка 765 5
17/54 Томашівці 1950 20
17/57 Уґартсталь 90 340
18/1 Кам’янка-Струмилова Кам’янка-Струмилова 2240 100
18/5 Батятичі 3520 80
18/16 Гумнищі 1010 15
18/19 Ягоня 20 80
18/25 Константівка 150 250
18/28 Лани Німецькі 10 100
18/30 Лапаївка 300 10
18/36 Милятин Старий 970 5
18/39 Незнанів 1650 20
18/45 Ріпнів 1350 10
18/46 Рожанка 70 375
18/48 Сапіжанка 10 430
18/61 Зубівміст 450 80
19/1 Коломия Коломия 6600 1800
19/10 Ценява 780 20
19/11 Хлібичин Лісний 2400 20
19/24 Гвіздець Старий 1430 50
19/28 Кам’янки Малі 880 200
19/35 Корнич 2350 15
19/35а Корнич 2000 15
19/41 Кулачківці 2030 10
19/41а Кулачківці 1940 10
19/54 Підгайчики 2350 10
19/55 П’ядики 2030 30
19/56 Прикмище 615 5
19/57 Раківчик 1270 80
19/61 Селиська/Бредтґайм 180 540
19/62 Семаківці 2200 10
19/69 Св. Йосиф/Юзеф 50 10
19/73 Товмачик 2090 10
19/76 Турка 2730 110
19/80 Воскресінці 1600 10
20/1 Копичинці Копичинці 3340 10
20/2 Хоростків 2750 10
20/12 Городниця 2015 5
21/1 Коросно Барвінок 470 20
21/14 Зидрановка 940 40
22/1 Косів Косів 3960 20
22/2 Кути 1550 430
22/23 Кути Старі 4880 20
22/36 Смодне 1010 5
24/6 Лісько Бандрів Колонія 10 350
24/7 Бандрів Народній 1100 5
24/8 Береги Долішні 1030 220
24/41 Ялове 420 30
24/55 Літовищі 1240 10
24/89 Ропенка 810 10
24/101 Смерк 840 10
24/122 Товорильне 900 30
25/3 Любачів Башня Долішня 1080 50
25/4 Башня Горішня 1170 30
25/8 Брусно Нове 500 10
25/11 Бурґау 60 10
25/20 Фельзендорф 10 70
25/21 Фрайнфельд 80 70
25/25 Грушів 940 10
25/49 Олешичі 860 20
25/50 Олешичі Старі 1840 20
25/55 Райхау 5 50
25/59 Суха Воля 1690 5
26/1 Львів-місто Львів 41900 3800
27/3 Львів-повіт Винники 2600 300
27/4 Айнзідель 120 120
27/5 Басівка 150 5
27/12 Брюховичі 520 10
27/13 Бродки 890 5
27/15 Хоросно Нове 40 130
27/22 Давидів 190 10
27/25 Добряни 1000 30
27/26 Дорнфельд 160 570
27/27 Дубляни 600 10
27/28 Фалькенштайн 180 180
27/34 Глинна 280 20
27/37 Гонятичі 500 5
27/38 Горбачі 940 5
27/44 Кагуїв 495 10
27/45 Кальтвасер 100 60
27/49 Кожичі 580 10
27/50 Красів 640 20
27/53 Кучаїв 430 5
27/56 Лінденфельд 20 120
27/57 Лісневичі 1100 10
27/59 Луб’яне 600 15
27/60 Лисиничі 950 10
27/61 Малехів 840 10
27/63 Містки 920 10
27/65 Милятичі 230 10
27/67 Нагірняни 260 10
27/69 Новосілки 180 20
27/71 Острів 1380 30
27/78 Підтемне 260 5
27/86 Пикуловичі 1170 40
27/87 Райхенбах 100 130
27/89 Ременів 1660 5
27/93 Розенберґ 70 90
27/95 Рудно 620 20
27/99 Скнилів 930 30
27/109 Товщів 600 10
27/110 Вербіж 1380 5
27/112 Вовків 180 5
27/115 Заргіря 210 20
27/116 Загородки 70 35
27/124 Зимна Вода 30 60
28/18 Мостиська Дидятичі 1060 5
28/70 Вивчищовичі 1480 10
29/1 Надвірна Надвірна 4400 200
29/2 Делятин 5600 30
29/6 Битьків 3020 40
29/12 Фитьків 1210 5
29/14 Грабовець 1860 70
29/17 Яблониця 2200 10
29/25 Ланчин 4190 20
29/30 Майдан Середній 1800 10
29/34 Монастирчани 1600 100
29/35 Микуличин 4070 20
29/39 Парищі 1800 5
29/40 Пасічна 4020 60
29/42 Пнів’є 5200 10
29/43 Пороги 3300 20
29/45 Раковець 1375 5
29/46 Росільна 3150 30
29/48 Солотвина 1990 50
29/49 Старуня 2930 30
29/50 Стримба 1350 10
29/51 Татарів 630 10
29/52 Терновиця Лісна 970 30
29/53 Велесниця 560 10
29/55 Ворохта 900 10
29/57 Заріччя 1290 10
29/58 Зелена 4420 30
29/58а Зелена 3680 10
29/58b Рафайлова 270 20
29/59 Жураки 1900 20
32/1 Перемишль Перемишль 7230 100
33/1 Перемишляни Перемишляни 1450 100
33/3 Бачів 910 20
33/12 Добряничі 630 130
33/18 Якторів 1460 10
33/27 Кимир 450 270
33/29 Ліденці 920 15
33/32 Липівці 1590 180
33/33 Майдан Липовецький 110 50
33/44 Подусільна 1310 40
33/46 Полюхів Малий 545 20
33/60 Унтервальден 60 460
33/61 Ушковичі 770 40
34/2 Підгайці Бекерсдорф 40 400
34/55а Вишнівчик 1120 15
34/57 Зарваниця 840 20
35/1 Радехів Радехів 1930 70
35/2 Лопатин 1700 20
35/6 Холоїв 3400 50
35/8 Ганунин 50 100
35/11 Йозефів/Юзефів 10 270
35/15 Ляшків 1750 10
35/16 Майдан Старий 470 5
35/20 Мирів - 140
35/21 Немилів 940 5
35/22 Нестаничі 1240 30
35/24 Оглядів 1370 10
35/27 Павлів 1090 10
35/28 Ператин 860 70
35/30 Полове 590 10
35/31 Романівка Стоянівська 10 70
35/35 Сабінівка 130 50
35/38 Сішно 1380 180
35/40 Статин 410 240
35/41 Стоянів 2600 50
35/50 Увин 750 10
35/51 Вілька Сішнянська 140 80
35/53 Витків Новий 1040 10
35/54 Витків Старий 760 10
36/3 Рава Руська Угнів 1400 20
36/4 Айнзінґен 35 260
36/6 Біла 1480 10
36/7 Брукенталь 15 350
36/8 Хлівчани 2650 20
36/9 Хоронів 490 20
36/11 Хоронів 490 20
36/12 Домашів 1240 20
36/16 Гребенне 1420 10
36/20 Йосифівка/
Йозефінендорф 5 70
36/23 Карів 1970 10
36/29 Любича Камеральна 2130 20
36/36 Михайлівка 20 245
36/40 Остобіж 590 30
36/46 Прісся 530 5
36/48 Рата 100 20
36/51 Салаші 1420 5
36/54 Смолин 2940 150
36/63 Улицько Зарубане 790 10
36/66 Верхрата 3500 25
37/23 Рогатин Фирліїв 1160 10
37/57 Обелничі 640 5
37/69 Потік 770 5
37/ 69а Потік 760 5
37/85 Свистільники 1870 10
37/95 Зеланів 1100 30
37/99 Жовчів 1210 30
38/2 Рудки Комарно 2200 10
38/3 Андріянів 250 5
38/14 Чуловичі 640 10
38/19 Горожанна Велика 2340 10
38/36 Купновичі Нові 30 230
38/39 Ляшки Завязані 1340 5
39/1 Самбір Самбір 4150 50
39/13 Бірничі Нові 40 190
39/14 Бірничі Старі 340 80
39/26 Дубляни 800 70
39/30 Глинне 200 30
39/36 Кашнів 80 500
39/42 Кранцберґ 35 295
39/43 Кружики 460 100
39/53 Луневичі 120 40
39/61 Нойдорф/Задністря 30 140
39/74 Сілець 800 5
39/81 Стрільбичі 1870 5
39/92 Ваньовичі 1050 30
39/98 Воля Коблянська 1185 20
40/19 Сянік Дубрівка Польська 60 5
40/62 Половці 70 35
40/102 Вислок Великий 2930 30
42/1 Снятин Снятин 5050 450
42/27 Стецева 3820 10
43/1 Сокаль Сокаль 3050 50
43/12 Хлоп’ятин 445 5
43/13 Хоробрів 820 10
43/48 Опільсько 860 5
43/63 Рожджалів 1100 10
43/72 Стенятин 1990 20
43/81 Торки 750 10
43/99 Збоїська 50 160
44/1 Станиславів Станиславів 12000 2000
44/2 Богородчани 1800 10
44/3 Галич 2300 140
44/24 Горохолина 3830 250
44/42 Лисець 1180 30
44/55 Пациків 1390 10
44/80 Тисьменчани 2830 20
44/81 Угорники 1455 20
44/81а Угорники 1455 20
44/91 Забереже 1120 5
44/93 Залуква 2060 60
45/1 Стрий Стрий 9200 600
45/2 Сколе 2350 400
45/3 Аннаберґ 10 250
45/5 Баличі Подорожні 1275 5
45/7 Братківці 1680 20
45/7а Братківці 1680 20
45/7b Жежава/Міртуки 40 30
45/8 Бриґідин/Бриґідау 90 935
45/11 Ходовичі 720 20
45/13 Дашава 1170 40
45/13а Дашава 1130 20
45/13b Дашава Корчунок 40 20
45/15 Дідушичі Великі 2145 10
45/16 Добрівляни 755 20
45/17 Добряни 1385 15
45/18 Довге 770 10
45/19 Довголука 1100 25
45/20 Дуліби 1455 140
45/21 Фалиш 640 5
45/22 Фаліцієнталь 20 680
45/23 Ґельзендорф 90 380
45/25 Голобутів 980 20
45/28 Грабовець Стрийський 985 350
45/32 Юсептичі 1010 20
45/35 Карлсдорф - 325
45/37 Кавсько 1660 10
45/38 Климець 660 70
45/40 Комарів Руський 585 50
45/42 Корчин Рустикальний 1200 30
45/44 Коростів 930 10
45/47 Крушельниця Шляхетська 760 5
45/49 Лавочне 1090 50
45/50 Любінці 780 10
45/55 Лисятичі 2305 15
45/56 Лисовичі 2140 50
45/57 Манастирець 540 20
45/59 Моршин 510 10
45/60 Нежухів 1270 20
45/61 Нинів Долішній 1000 40
45/62 Нинів Горішній 470 90
45/63 Олексичі Старі 870 80
45/63а Олексичі Старі 605 80
45/63b Ярушичі 265 20
45/64 Опорець 1070 5
45/67 Пехерсдорф 10 230
45/68 Підгірці 670 10
45/69 Підгородці 2510 30
45/70 П’ятничани 740 5
45/74 Пикуничі 660 10
45/79 Семигинів 1280 50
45/80 Сіхів 1815 20
45/82 Сморже Долішнє 550 230
45/83 Сморже Містечко 40 10
45/84 Соколів - 10
45/86 Станьків 880 5
45/92 Синевідсько Вижнє 4110 20
45/95 Труханів 1390 30
45/97 Тухолька 940 190
45/100 Угерсько 930 90
45/101 Угольна 745 15
45/103 Верчани 1240 40
45/104 Вівня 775 5
45/105 Воля Довголуцька 555 20
45/106 Воля Задеревацька 1120 5
45/107 Волосянка 1670 5
45/110 Завадів 880 90
45/
110а Завадів 870 80
45/
110b Райнів 10 10
45/111 Жулин 1200 40
47/1 Тернопіль Тернопіль 7200 150
47/1а Тернопіль 5320 150
47/6 Біла 870 10
47/41 Конопківка 140 130
48/1 Товмач Товмач 2050 50
48/2 Отинія 1650 280
48/2а Отинія 1630 20
48/2b Мількусдорф 20 260
48/3 Тисьмениця 5040 30
48/6 Богородичин 330 20
48/10 Буківна 735 5
48/10а Буківна 715 5
48/26 Константинівка 10 150
48/32 Ляцьке Шляхетське 2490 150
48/32b Ситаверівка 10 150
48/37 Нове Село /
Нойдорф 20 100
48/39 Нижнів 3880 5
48/39а Нижнів 3230 5
48/55 Струпків 1485 5
49/1 Турка Турка 4500 50
49/7 Бориня 1720 150
49/30 Яблінка Нижня 2340 5
49/69 Росохач 830 10
49/70 Розлуч 1360 60
49/92 Вовче 2720 70
49/94 Висіцько Нижнє 1680 10
50/1 Заліщики Заліщики 1350 50
53/12 Золочів Брониславівка 170 180
53/29 Юськовичі 1550 5
53/36 Кропивна 590 5
53/49 Ожидів 2195 190
53/49а Ожидів 2165 15
53/49b Ангелівка 30 175
53/66 Соболівка 30 70
53/86 Зарваниця 270 10
54/1 Жовква Жовква 3100 50
54/6 Блищиводи 855 5
54/12 Дальнич 700 25
54/18 Федеве Село/
Теодорсгоф 50 170
54/20 Глинсько 1620 5
54/26 Красичин 70 110
54/31 Купичволя 1010 40
54/34 Мацошин 1180 5
54/36 Мервичі 800 200
54/39 Мокротин Колонія 20 170
54/50 Пили 690 10
54/54 Скварява Стара 530 50
54/56 Сопошин 1020 20
54/60 Туринка 3120 80
54/62 Візенберґ 20 580
54/66 Замочок 1710 10
54/69 Желдець 1970 50
54/70 Жовтанці 4210 10
55/1 Жидачів Жидачів 2150 40
55/13 Деменка Наддністрянська 310 5
55/18 Ганівці 435 5
55/23 Ізидорівка 630 240
55/32 Ляховичі Зарічні 1430 5
55/33 Любша 980 130
55/36 Махлінець 20 530
55/39 Мазурівка 335 80
55/42 Млинці 630 10
55/44 Нове Село 210 735
55/44а Нове Село 200 510
55/44b Корнилівка 10 225
55/46 Облазниця 630 220
55/52 Розвадів 2360 10
55/54 Рудники 2250 10
55/57 Сулятичі 1845 5
55/64 Волцнів 790 5
55/71 Жирава 720 10

Упорядковано за джерелом:
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 (р.). Національна статистика Галичини.- Мюнхен, 1983











Табл. VIII
ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ПОЛЬЩІ
у 1931 р.

№ п/п Національність Абсолютне число Число у відсотках, %
1 Поляки 20644000 64
2 Українці 5114000 16
3 Євреї 3114000 10
4 Білоруси 1954000 6
5 Німці 780000 3
6 Інші (росіяни, литовці, словаки, вірмени, татари) 310000 1
7 РАЗОМ 31916000 100 %

Подано за джерелом:
Dobroszycki L., Kirshenblatt-Gimslett B.
Image before my eyes a photographic history of Jewish life in Poland, 1864-1939.
- New-York, 1939. – S. 259




Табл. ІХ
НАСЕЛЕННЯ ПОЛЬЩІ В 1900, 1921, 1931, 1936 РР.

№ п/п Воєводства
(число в млн.) 1900 30.09.1921 9.12.1931 1.01.1936
1 Центральні 10,3 11,3 13,5 14,1
2 Східні 4,6 4,2 5,6 5,9
3 Західні 3,4 4,1 4,5 4,8
4 Південні 7,2 8,5 8,5 9,0
5 Загальна кількість 25,5 27,2 32,1 33,8

Подано за джерелом:
Maly Rocznik Statystyczny. 1936. – Warszawa, 1936. – S. 8, Tabl. 3
















Від упорядника:
бібліоґрафічні посилання

1. Німці на Україні // Енциклопедія українознавства: Словникова частина. – Т. 5 Мі-Пе. - Париж-Нью Йорк-Мюнхен, 1966. – С. 1768-1774; Вівчарик М. Німці // Малий словник історії України. – К., 1997. – С. 275; Колонисты // Словарь исторических терминов / Сост. В.С. Симаков. – СПб., 1998. – С. 117; Volksdeutsche // Bertelsmann Lexikon Geschichte. Hgg vom Lexikon-Institut Bertelsmann. – Gütersloh: Bertelsmann Lexikon Verlag, 1991. – S. 791; Europa nach dem 1.Weltkrieg (1918-1937). Hgs von Prof. Dr. Hans-Erich Steier. – Berlin-Hamburg-München-Kiel-Darmstadt, 1965. – S. 148
2. Німці в Україні. 20-30-ті рр. ХХ ст.: Збірник документів державних архівів України / Упор. Л.В. Яковлева, Б.В. Чирко, С.П. Пишко. – К.: Ін-т національних відносин і політології, Ін-т історії України НАН України; Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, 1994. – 244 с.; Кудрядченко А.І., Кулініч І.М., Хохлачов В.В. Вихідці з німецьких земель на теренах України: минуле та сьогодення Die deutschen Aussiedlern auf dem territorium der heutigen Ukraine: Vergangenheit und Gegenwart. – К.: Наукова думка, 1995. – 76 с.
3. Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України (далі – ВР ЛНБ). – Ф. 141, оп. 1, спр. 830, 873, 1074, 1208, 1254, 1792, 2095, 2102, 2193, 2197, 2431
4. Там само. – Ф. 144, оп. 2, спр. 24, 26, 36, 44; оп. 6, спр. 4
5. Центральний державний історичний архів України у Львові (далі - ЦДІАЛ). – Ф. 146 Галицьке Намісництво, 1772-1921 рр.. – Оп. 8. – Спр. 3693
6. Там само. – Ф. 146, оп. 25, спр. 1618, 1627, 2030, 2186, 2219, 2242, 2402, 2473, 2475, 2583, 2622, 2808, 3693,4403,4707
7. Там само. - Оп. 66, спр. 4, 115, 240, 343м, 1436, 1520-1525, 1698, 1740-1741, 1780-1783, 1878-1895
8. Там само. - Ф. 179 Кураторія Львівського шкільного округу, 1889-1939 рр., оп. 2, од. зб. 1, 4, 12, 47, 70, 118, 224, 281, 300, 422, 423, 461, 547, 749, 859, 949, 997, 1045, 1310, 1324, 1373, 2732, 4702, 4708, 4862, 4975, 4976, 4984, 5707
9. Там само. – Ф. 427 Правління євангелистської церковної громади у Львові, 1678-1939 рр. , оп.1-4, од. зб. 2031
10. Там само. – Ф. 863 Спілка німців-християн Галичини, 1907-1932 рр., од. зб. 80
11. Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО). – Ф. 110 Львівське гродське староство, оп. 1
12. Archiwum Panstwowej w Przemyslu Державний архів у Перемишлі (далі – ДАП). - Ф. 801 Західний сеньйорат Євангелістської Церкви Ауґсбурзького і Гельвецького віровизнання у Польщі, 1919-1939 рр., спр. 1-6
13. Там само. – Ф. 151 Середньогалицький Сеньйорат у Гартфельді, 1912-1937 рр., 44 спр.
14. Кулініч І.М. Українсько-німецькі історичні зв’язки. – К.: Наукова думка, 1969. – 276 с.; Макарчук С.А. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма. – Львов: Вища школа, 1983. – 256 с.;
15. Кубійович В. Етнічні групи Південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 р.: Національна статистика Галичини. – Мюнхен, 1983. – 175 с.; Das Deutschtum im Ausland; eine systematische Zusamennstelung der im Gesamtkatalog der Preußischen wissenschaftlischen Bibliotheken verzeicnheten Schriften 1900-1923. - Berlin: Preußische Staatsbibliothek, 1925; Wilhelm F. und Kallbrunner J. Quellen zur deutschen Siedlungsgeschichte in Südosteuropa (Ansiedlerliste des Wiener Hofkammerarchivs). - München, 1932. - 461 s. Die polnischen Greueltaten an den Volksdeutschen in Polen, im Auftrage des Auswärtigen Amtes zusammengestellt, bearbeitet und herausgegeben. - Berlin: Volk und Reich, 1940; Doroschenko D. Die Ukraine und Deutschland. Neun Jahrhunderte Deutsch-Ukrainischer Beziehungen; In: Studien zu Deutsch-Ukrainischen Beziehungen. - München, 1994. Nr. 1/1994. - S. 217-234
16. Дедикаєва Л. Закономірності розселення німецьких колоністів в Галичині і зміни в міжвоєнний період (1918-1939) // Німецькі колонії Галичини. Матеріали: доповіді і повідомлення Міжнародного наукового семінару далі-НКГ. – Львів: Манускрипт, 1996. – С. 292-296; Кочержук М. Особливості вивчення німецьких колоній на Коломийщині (за матеріалами наукового проекту ЕС) // Матеріали Х-ої наукової сесії НТШ. – Львів-Коломия, 1999. – С. 44-45; Oleschko O. Historischer und architektonischer Wert der planmäßigen Siedlungsstrukturen der deutschen Kolonien im Raume Zovkva (Zotkiew) // Zeiweiser der Galiziendeutschen ZGD. - 1999. - S. 103-117; Сіреджук П. Баґінберг // Енциклопедія Коломийщини. – Коломия, 1998. – Зш. 2. – С. 13-15
17. Bierschenk Th. Die deutsche Volksgruppe im Versailer Polen, 1919-1939 // ZGD. – 1965. – S. 17; Breyer R. Deutschland, Polen und die deutsche Minderheit zwischen den Weltkriegen // ZGD. - 1953. - S. 14;Breyer R. Die Deutsche Volksgruppe in Polen im Spannungsfeld der deutsch-polnischen Beziehungen, 1919-1939 // ZGD. - 1953. - S. 26; Rautenberg H.-W. Neue Forschungsergebnisse auf dem Gebiet der bereits bekannten ehamaligen deutschen Siedlungen in Galizien // ZGD. – 1999. – S. 1-11; Zarnowski J. Bourgeosie, Kleinbürgertum und Intelligenz in der sozialen Struktur und im politischen Leben Polens 1918-1939 // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. - 1990. - Band 38, Heft 3. - S. 417-426
18. Bill J. Die kirchlichen Verhältnisse der deutschen Katholiken in Galizien // Heimat Galizien. Ein Gedenkbuch / Zusammengestellt von Julius Krämer Hgg vom Hilfskomitee der Galiziendeutschen. - Stuttgart-Bad Cannstatt, 1965. - S. 161-167; Bizanz Ph.-W. Das Deutsche Handwerk in Galizien // Ibid. - S. 339-344; Höhn L. Das deutsch-evangelische Privatvolkschulwesen in Galizien // Ibid. - S. 177-194; Kuhl W. Die Siedlungformen der deutschen Kolonien in Galizien // Ibid. - S. 60-67; Ladenberger E. Die kirchenpolitische Entwicklung in Polen von 1918 bis 1939 mit besonderer Berücksichtigung der Evangelischen Kirche A. und H.B. in Galizien // Ibid. - S. 119-128
19. Heimat Galizien im Bild / Redigiert von Josef Lanz und Rudolf Unterschütz. In: Heimatbuch der Galiziendeutschen. - Teil III. - Stuttgart-Bad Cannstatt, 1983. - 328 s.; Hennig J., Unterschütz P., Unterschütz R. Brigidau mit seinen Filialgemeinden Gassendorf und Neudorf Hgg Hilfskomitee der Galiziendeutschen A. u. H. B. im Diakonischen Werk der EKD. – Stuttgart, 1987. – 319 s.
20. Register für den Zeitweiser der Galiziendeutschen, 1956-1996 (und) von Beiträgen galiziendeutscher Themen und Autoren aus anderen Publikationen Zus. von Theodor Götz und Erich Müller. (б. м.); Galizien Erzählt: Heimatbuch der Galiziendeutschen. – Teil IV. / Redigiert von Rudolf Mohr. - Stuttgart-Bad Cannstatt, 1990
21. Bechtloff K. Episoden am Rande der Umsiedlung, 1939/40 // ZGD. - 1954. - S. 5; Butz E. Von Lager zu Lager // ZGD. - 1994. - S. 201; Fries J. Lebensformen deutscher Siedler in Ostgalizien // ZGD. - 1971. - S. 38; Götz Th., Müller E. Ukrainische Abhandlungen über das Deutschtum in Ostgalizien // ZGD. - 1998. - S. 187-190; Hennig J. Brigidau, eine Ausbildungsstätte für Triviallehrer // ZGD, 1970. -S. 76; Hennig J. Neudorf (1783-1940), ein Hort echter Toleranz // ZGD. - 1992. - S. 66; Kohl Ph. Geschichte der evang. Kirchengemeinde Kolomea-Baginsberg // ZGD. - 1976. - S. 40; Krämer J. Geschichte und Leistung der deutschen Heimatvolkshochschule in Dornfeld (1921-1932) // ZGD. - 1987. - S. 33; Müller E. Die Sowjetisierung Ostpolens und Schicksal der dort verbleibenen Bevölkerung in den Jahren 1939-1941 // ZGD. - 1992. - S. 22; Müller E. Das kirchlische und schulische Leben in der deutsch-katholischen Siedlungen Galiziens // ZGD. - 1994. - S. 87-95; Müller S. Briefe zur Vorgeschichte des Bundes der christlischen Deutschen in Galizien // ZGD. - 1962. - S. 49-55; Peiker R. Kulturarbeit der Deutschen in Galizien zwischen den beiden Weltkriegen (1919-1939) // ZGD. - 1977. - S. 1; Rech F. Die Bolische Schütze in Brigidau // ZGD. - 1975. - S. 84-85; Seefeldt F. Die Dornfelder Heim-Volkshochschule, 1921-1932 // ZGD. - 1963. - S. 66
22. Bollenbach Ph. Zu Besuch in Josefsberg // Galizien Erzählt, 1990 далі-GE. - S. 27-31; Görz K. Die Gelseldorfer Kirchenglocke // Ibid. - S. 36-37; Haser G. Schicksalssachwere Septembertage 1939 in Duliby/Stryj // Ibid. - S. 457-461; Koch E. Ich besuchte die Dornfelder Volkshochschule // Ibid. - S. 41-44; Planner-Petelin R. Ukrainische Weihnacht // Ibid. - S. 518-521; Walach J. Begräbnis in Mikulsdorf // Ibid. - S. 58-59
23. Schreyer E. Vor 200 Jahren – aus der Pfalz nach Galizien // Das heilige Band der Galiziendeutsche (mit regelmäkiger Beilage der Weichsel-Warthe) далі - DhB. – 1982. – Nr. 12; Schick H. Leidensweg eines deutsch-galizischen Lehrers im Osten 1945 // DhB. – 1985. – Nr. 8; Schankweiler E. Von der Auswanderung aus Rheinland/Pfalz der 1780er Jahre bis zur Ansiedlung in Galizien // DhB. – 1995. – Nr. 12; Fuhr F. Und weider sind Galiziendeutsche im Vorkarpatenland // DhB. – 1996. - Nr. 7/8; Müller M. Das ostgalizische Dorf Einsingen heute // DhB. – 1997. – Nr. 4; Die Polonisierung der deutsch-katholiken Schulen am Beispiel der Gemeinde Falkenberg // DhB. – 1997. – Nr. 12; Legende zu den Gebäuden der Zöcklerschen Anstalten in Stanislau, 1896-1939 // DhB. – 1999. – Nr. 1; Wuschke E. Galizian german protestants in Volhynia // DhB. – 1999. – Nr. 3; Müller E. Das galiziendeutsche Schulwesen als Thema der Kulturtagung des Hilfskomitees // DhB. – 1999. – Nr. 7/8
24. Horak S. Poland and her national minorities, 1919-1939: A Case Study. - New-York: Vantage Press, 1961. - 259 p.; Kubijovych V. Western Ukraine within Poland, 1920-1939 (Ehtnic Relationships). - Chicago: Ukrainian Research & Information Institute, 1963. – 32 p. Buchsweiser M. Volksdeutsche in der Ukraine am Vorabend und Beginn des Zweiten Weltkriegs - ein Fall doppelelter Loyalität?; Іn: Schriftenreihe des Instituts für Deutsche Geschichte Universität Tel Aviv, 7. - Gerlingen: Bleicher Verlag, 1984. - 499 s. Jacobmeyer W. Die deutsche-polnische Beziehungen in der Neuzeit als Konfliktgeschichte; In: Polen und Deutschland. Nachbarn in Europa. - Hannover, 1995. - S. 17-33; The German Fifth Column in Poland (publisched for the Polish Ministry of Information). - London: Hutchinson foreword 1940
25. Докл. див.: Müller E. Das Galiziendeutsche Heimatarchiv (Vorgeschichte, Entstehung, Aufgabe) // ZGD. - 1998. - S. 53-60
26. Beck-Vellhorn E. Volkslieder aus deutschen Siedlungen in Galizien: Manuskript aus dem Heimatarchiv der Galiziendeutschen in der Heimatstelle Pfaltz in Kaiserslautern; Ibid. Deutsche Volkstänze aus Galizien. – Kassel: Bärenreiter Verlag (б. р.)
27. Басай О. Самоврядування на західноукраїнських землях у 1921-1939 рр. // Українсько-польські відносини у Галичині в ХХ ст: Матеріали Міжнародної конференції. - Івано-Франківськ, 1997.- С. 262-264; Драк М. Німецьке населення Східної Галичини: розселення та зміни кількісного складу (1772-1857) // НКГ. – Львів, 1996. – С. 57-67; Обідняк М. Історичні передумови та мотиви активізації українсько-німецьких взаємин // НКГ. – С. 259-265; Сіреджук П. Німецька колонізація Прикарпаття (кінець 18 – початок 20 ст.) // НКГ. – С. 75-79; Його ж. Джерела до історії німецької діаспори в Східній Галичині кінця 18 – 19 ст. // Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 20-21 вересня 1996 р. – Львів, 1999. – С. 380-389; Штойко П. Геоґрафія німецьких колоній у Галичині кінця 18 – початку 20 століть // НКГ. – С. 68-74
28. Етнографічна карта південнозахідньої України (Галичини) Етнографічний склад людности Галичини на 1.1.1939 (р.) / Упор. В. Кубійович. –München: Zeichnung, Reproducktion und Druck Karl Wenschow GmbH, 1983 (М.: 1:250.000); Картосхема німецьких поселень Галичини в сучасних межах території України кін. XVIII-поч. ХХ ст. (упор. П. Штойко) // НКГ. – С. 73; Система розміщення опорних центрів розселення німецьких колоністів по повітах Львівського воєводства станом на 1921 р. (упор. Л. Дедикаєва) // Там само. – С. 295
29. Die deutschen Siedlungen in Galizien. Stand 1939 / Gezeichnet von R. Unterschütz; In: Heimatbuch der Galiziendeutschen. - Teil III. - Stuttgart-Bad Cannstatt, 1983 (M.: 1:1000.000)
30. Multikulturelle Gesellschaften in der Westukraine: gestern und heute / Redaktion, Regie - Dr. J.Wurster, Kamera – J. Koch, Videografik-Design – J. Bethke; - FernUniversität; 1997 (Nr. 76872-1-01-C 1)
* Під поняттям Галичина ми розуміємо історичну назву реґіону, що обіймає південно-західну частину України в сточищі горішнього і середнього Дністра, горішнього Прута, горішнього Західного Бугу і в більшій частині сточища Сяну. Історична назва походить від міста Галича, столиці Галицько-Волинської держави (пізніше, королівства), яке 1141 р. стало центром Галицького князівства. – Упор.









РЕКОМЕНДОВАНЕ ЧИТАННЯ
про німецькі колонії Галичини міжвоєнного періоду
іноземними мовами
___________________________________________________________________________


Quellenverzeichnis:
Bayerische Staatsbibliothek, München: Galizien, 1919-1939; Titel zur anzeige max. 300; Stichwort Galizien 104; Schlagwörter 258
Das Deutschtum im Ausland; eine systematische Zusamennstelung der im Gesamtkatalog der Preußischen wissenschaftlischen Bibliotheken verzeicnheten Schriften 1900-1923. - Berlin: Preußische Staatsbibliothek, 1925.
Wilhelm, F. und Kallbrunner, J. Quellen zur deutschen Siedlungsgeschichte in Südosteuropa (Ansiedlerliste des Wiener Hofkammerarchivs). - München, 1932. - 461 s.
Literatur:
Bachmann, Lucy. Schicksal der Familie Bachmann unter sowjetische Besatzung, in GE. - S. 469-479
Bill, Johann. Die kirchlichen Verhältnisse der deutschen Katholiken in Galizien, in HG. - S. 161-167
Bill, Johann. Die Schulischen Verthältnisse in der deutsch-katholiken Siedlungen, in HG. - S. 205-215
Bizanz, Philipp W. Das Deutsche Handwerk in Galizien, in HG. - S. 339-344
Bollenbach, Philipp. Zu Besuch in Josefsberg, in GE. - S. 27-31
Braun, Fritz. Die Herkunft der josefischen Siedler Galiziens, in HG. - S. 51-59
Ditz, Fritz. Die Schule in Ludwikowka, in HG. - S. 218-219
Görz, Karl. Die Gelseldorfer Kirchenglocke, in GE. - S. 36-37
Haser, Gisela. Unser Stryjfluß, in GE. - S. 37-38
Haser, Gisela. Schicksalssachwere Septembertage 1939 in Duliby/Stryj, in GE. - S. 457-461
Hexel, Philipp. Erlebnisse eines Kriegsgefangenen, in GE. - S. 415-419
Höhn, Leopold. Das deutsch-evangelische Privatvolkschulwesen in Galizien, in HG. - S. 177-194
Höhn, Leopold. Der Große Brand in Josefsberg, in GE. - S. 31-33
Karasek, Alfred. Burchenbünde und - reche in der Pfälzersiedlungen Galiziens (gekürz), in GE. - S. 75-82
Koch, Elfriede. Ich besuchte die Dornfelder Volkshochschule, in GE. - S. 41-44
Kuhl, Walter. Das Deutchtum Galiziens bis 1772, in HG. - S. 21-35
Kuhl, Walter. Das deutsche Siedlungswerk in Galizien in der österreichischen Zeit, in HG. - S. 35-50
Kuhl, Walter. Die Siedlungformen der deutschen Kolonien in Galizien, in HG. - S. 60-67
Kuhl, Walter. Die deutsche Auswanderung aus Galizien, in HG. - S. 76-80



Создан 10 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником

Интернет реклама УБС