СТАРИЙ КАЛУШ

Мечислав Сморавінський




Мечислав Сморавінський народився 25 грудня 1893 в Калуші. Там же закінчив початкову школу і Польську економічну школу. У 1911 році був засуджений до шести місяців тюремного ув’язнення і висланий до Катеринославу за підпільну діяльність. Згодом перебрався до Львова де у 1912 році поступив на хімічний факультет Львівської політехніки. Під час навчання в університеті приймав участь у військовій підготовці, організованій польськими націоналістичними організаціями, так званими Стрілецькими дружинами (Drużyni Strzelecki). У 1914 році, після закінчення курсів з підготовки офіцерів 16 серпня 1914 року в Кракові вступив до Легіонів польських, сформованих при Австро-Угорській армії. З 30 вересня 1914 по 30 грудня 1916 року воював на австрійсько-російському фронті (район Карпат). Командував взводом, ротою, батальйоном у 2-му піхотному полку 2-ї бригади легіонів (II Brygadа Legionów). Деякий час (до 30 січня 1918 ) служив у 2-му полку Польського допоміжного корпусу (Polskiego Korpusu Posiłkowego), згодом (16.02.1918 – 30.10.1918) служив у Польських Силах Збройних (Polskiej Sile Zbrojnej). З 1 листопада 1918 року майор Сморавінський на військовій службі у Війську Польському. До 13 липня 1918 року командував 2-м батальйоном 2-го піхотного полку. З 17 лютого по 5 травня 1919 року командував 8-м піхотним полком легіонів, який бився проти Української Галицької Армії ЗУНР в районі Львова. Згодом бився з військами УНР, більшовиками на Україні, в Білорусії, Литві. У липні –серпні 1919 займався формуванням 9-го піхотного полку легіонів, згодом знову повернувся до командування 8-м піхотним полком легіонів, який очолював до жовттня 1918 року. З 10 листопада 1919 року по 4 серпня 1920 року командував спочатку 4-м піхотним полком легіонів, який протистояв більшовикам під Варшавою, наступав у напрямку на Грубешів, а згодом (4 серпня 1920 - 1 вересня 1921) 4-ю піхотною бригадою легіонів, яка протистояла червоноармійським частинам в районі Ліди (Білорусь). Наприкінці першої Радянсько-Польської війни – 2 вересня 1919 року був призначений командиром 2-ї піхотної дивізії легіонів, якою командував до 20 березня 1927 року. Під час командування дивізією з 8 вересня по 22 грудня 1922 року підполковник Сморавінський (1920 р.) навчався на курсах командирів піхотних полків і дивізій в Рамбертові (Rembertow). Під час травневого 1926 року перевороту в Польщі підтримав Юзефа Пілсудського (Józef Piłsudski), якого знав ще з часів 1-ї світової війни. Загін, сформований з офіцерів і солдат дивізії під командуванням полковника Сморавінського 13 травня 1926 року виступив з Кельце в напрямку на Варшаву де з’єднався з іншими військами, які підтримали військовий переворот. 19 березня був призначений командиром 6-ї піхотної дивізії у Кракові, якою командував до жовтня 1932 року. 1 січня 1928 року Мечислав Сморавінський став наймолодшим генералом бригади у польському війську. У подальшоу генерал Сморавінський був заступником командира корпусу округк № III (Гродно), а з жовтня 1934 і аж до описуваних подій командиром корпусу округу № II (Люблін) .

 

 

Українцям Холмщини і Волині генерал Сморавніський більш пам’ятний не як воєначальник, а як голова Координаційного комітету, створеного 11 грудня 1936 року в Любліні. Завданням цього Комітету було ополячення місцевих українців, боротьба з Православною церквою на цих територіях, насадження католицизму і знищення Православних храмів на Побужжі. І треба зазначити, що Сморавінський релігійний наступ організував за всіма правилами військової стратегії.

З початком Німецько-Польської віни стараннями Сморавінського на території округу додатково були сформовані 39-та резервна дивізія піхоти (39 Rezerwową Dywizję Piechoty) i 3-тя піхотна дивізія легіонів (3 Dywizję Piechoty Legionów).

14 вересня 1939 року генерал Сморавінський з метою організації нових частин прибув спочатку до Ковеля і Володимира-Волинського, а 16 вересня знаходився у Луцьку. Про подальшу долю цього польського полководця я розповім нижче.

У підпорядкуванні генерала Сморавінського номінально залишались:

Волинська напівбригада національної оборони (Wołyńska Półbrygada Obrony Narodowej) у складі трьох батальйонів (Хелм, Ковель, Луцьк) та відділення розвідників (Ковель). Після проведення мобілізації і відправки регулярних частин на фронт у підрозділах напівбригади були залишені лише призовники найстаршого і наймолодшого віків.батальйони бригади мали завдання оборони тилового рубежу армії „Полісся”;

Запасні осередки 13-ї дивізії піхоти (Ośrodki Zapasowe 13 DP) в Рівному, Дубно та Луцьку.

Окрема танкова рота танків R-35 (Samodzielna Kompania Czołgów R-35) зі складу 12-го (21-го) танкового батальйону. Підрозділ було організовано 14-15 вересня 1939 року в Ківерцях із залишків 12-го танкового батальйону (12 Batalion Pancerny) і 1-го запасного центру бронетанкових військ ( Ośrodеk Zapasowy Broni Pancernych nr 1), евакуйованого з початком війни з Варшави. Ротою командував поручник Йозеф Якубович ( por.Józef Jakubowicz). На озброєнні роти було два танки R-35, які залишились від 12-го тб та три танки R-35 і Гочкіс (Hotchkiss H-35), які перебували в евакуйованому Управлінні технічних досліджень бронетанковий військ ВП (Biurо Badań Technicznych Broni Pancernej) . Ще два R-35 були несправні і залишились у Луцьку. Крім танків рота мала на озброєнні. З цих 5 танків було сформовано 2 танкові взводи. Крім того в роті була організована господарчо-технічна група ( 4 легкових і 5 вантажних автомобілів, паливо цистерна, 3 мотоцикли). 16 вересня 1939 року рота була пере підпорядкована командиру групи „Дубно” генералу бригади Стефану Стржемінському;

 

 

Запасний центр 27-ї дивізії піхоти (Ośrodek Zapasowy 27 DP), запасний центр легкої артилерії №2 (Ośrodek Zapasowy Artylerii Lekkiej Nr 2) і центр підготовки артилерії (Centrum Wyszkolenia Artylerii), які знаходились у Володимирі-Волинському.

Частини і підрозділи, які знаходились у найбільших містах та навколишніх до них районах Волинського воєводства увійшли до складу так званих груп „Дубноі” і „Володимир”.

 

http://yarovenkosp.ucoz.ru/publ/nevidomij_quot_zolotij_quot_veresen_volin_1939/1_3_naperedodni_ugrupuvannja_polskikh_vijsk/15-1-0-155



Обновлен 25 дек 2011. Создан 06 сен 2011



  Комментарии       
Всего 2, последний 5 лет назад
Сергій 25 дек 2011 ответить
Непогано якби автора інформації вказали. Все-таки над її збром прийшось попрацювати
Kalusz 25 дек 2011 ответить
Адреса сайту на фото
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником

Интернет реклама УБС