СТАРИЙ КАЛУШ

Ісидор Шараневич

Дослідник археолг Галичини



Ісидор Шараневич

Ісидор Іванович Шараневич народився 16 лютого 1829 р. в селі Козарі, на Рогатинщині. Вчився в гімназії в Бережанах. Закінчив два факультети: богословський і філософський у Львівському університеті [1, с.3]. Був професором австрійської історії та деканом історичного факультету Львівського університету. І.Шараневич постійно проявляв інтерес і самотужки вивчав, а потім популяризував українську минувшину, причому одночасно досліджував події, які відбувалися в рідному краї.

Завдяки наполегливій праці він став найбільш помітним ученим Галичини. Галицькі історики широко використовували унікальні документи, частина яких не збереглася до наших днів, тому деякі їхні праці набувають значення нових самостійних джерел. У другій половині XIX ст. І. Шараневич вперше взявся за наукове вивчення археологічних та етнографічних пам'яток Галичини, які до цього часу досліджувалися епізодично, в основному іноземцями

Про І.Шараневича писали ще за життя в періодичних виданнях і навіть в підручниках.Найбільш аргументовано й об'єктивно видатний історик України М. Грушевський зазначив, що І. Шараневич “полишив глибокий слід в історіографії Галичини” [14, с. 13]. На початку XX ст. у статті-некролозі він дав належну оцінку наукової та громадської діяльності вченого, вказував, що, незважаючи на причетність до так званої староруської партії, істинним членом якої І. Шараневич ніколи так і не був, не дозволяв захопити себе “партійною загорілістю”, а бувши одним із консерваторів пам'яток старовини у Східній Галичині, залишив вдячну пам'ять по собі численними розвідками й розкопками в околицях давнього Галича [14,с. 14].

Основна його праця - це велика монографія “Історія Галицько-Волинської Русі”, яка дала поштовх до нових досліджень, зокрема в історії української церкви.Науково-популярні історичні статті І.Шараневича з історії Галича неодноразово друкувалися як в періодичній пресі, так і в різних хрестоматіях та підручниках.

Працюючи багато років над історією Галичини з найдавніших часів, І. Шараневич вирішив почати свої перші публікації з опису давніх руських міст Галича і Львова, які друкувалися у 1860-61 рр. в альбомі “Зорі Галицької”. На появу в світ першої монографії схвально відгукнувся відомий польський учений Август Бельовський, який зазначив, що дати історичних подій до нарису про Східну Галичину зібрані автором з такою точністю і старанністю,якої до тепер він ні в якій історичній праці не зустрічав [15, с.397]. Рецензент відзначив також, що І.Шараневич сумлінно опрацював джерела, зокрема маловідомі ще тоді Акти гродські і земські Львівського архіву Бернардинів.

Автор наголосив, що не має наміру подавати всі історичні події Галицької землі, а зупиниться на історії її столиці і перш за все на її визначних місцях,про які згадується в Іпатіївському списку літопису, а також інших письмових джерелах.

Сучасники загалом схвально оцінили цю працю, цілком справедливо наголошуючи на діяльності І. Шараневича,як історика-дослідника, оскільки він перший взявся за вивчення українських джерел з історії Галичини[16,c. 31].

Із 70-х років XIX ст. І. Шараневич усе більше почав проявляти професійний інтерес у науковій діяльності до практичної археології, де йому судилося “стати першим піонером... і то саме на західноукраїнському акрополі, на місцях давніх княжих теремів і церков стародавнього Галича”.

Водночас із археологічними дослідженнями І. Шараневич проводив значну наукову історичну підготовку з вивчення всього комплексу джерел. Характерною у цьому плані була доповідь на з'їзді педагогічного товариства у 1870 р. в Коломиї. У Коломиї І. Шараневич виголосив перед педагогами лекцію про пам'ятники та визначні місця старовини, які необхідно вивчати, описувати і брати на облік: могили, кургани, городища, руїни замків,церков і монастирів, урочища,цвинтарі і предмети, котрі знайдено в землі, уламки посуду, прикраси з металу, кості, скло, вироби з каменю або дерева. Історик наголосив також на значенні усних джерел у вивченні краю, бо науковий інтерес завжди викликають топонімічні назви гір,лісів, сіл, річок, полів та етнографічні особливості регіону, імена людей і ін. Учений зазначив, що найбільше давніх поховань курганів і могил збереглося в Галицькій Русі. У числі йому відомих називає, наприклад, Могилу біля Калуша, де проходив бій польських військ Яна Собезького з турками (1672р.). Завдяки історико-археологічній діяльності І. Шараневича і на основі зібраних ним матеріалів створювалися музеї, організовувалися виставки, публікувалися численні статті.

У 1886 р. І.Шараневичем був створений музей галицько-української старовини при Ставропігійському інституті. У п'яти його розділах були зібрані слов'янські стародруки ХVІ-ХVІІ ст., документальні матеріали, грамоти, судові книги, а також етнографічні пам'ятники, які були знайдені професором І. Шараневичем під час розкопок у Стародавньому Галичі[13, с.5].

Таким чином, можна говорити, що І. Шараневич був дослідником і популяризатором вітчизняної історії другої половини XIX ст. І. Шараневич був родом з Галичини, про це постійно пам'ятав, вивчаючи її давні сторінки історії. Його наукова спадщина у радянській історіографії не була належно представлена, тому зараз нам відомо небагато про його здобутки, тому потрібно докласти зусиль, щоб дослідити історичну спадщину І. Шараневича.

Проаналізувавши діяльність наших земляків А.Петрушевича, І.Шараневича, Ю.Целевича, ,слід сказати, що ними був зроблений величезний внесок у розвиток науки і освіти в Галичині. Ці люди заслуговують називатися істориками з великої букви. їх перу належать численні публікації з історії Галичини, які не втратили свою актуальність і сьогодні. дуже добре з дому підготовлений до такого класу: боявся, щоб хлопець не мав труднощів у науці. До того ж, школа була чужа,російська, і батьки хотіли довше мати дитину під своїм оком



Создан 24 авг 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником

Интернет реклама УБС