СТАРИЙ КАЛУШ

Богдан ЯНЕВИЧ ПАМ’ЯТКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ




----------------------- Page 1-----------------------

                                                                                                Стр. 1 из 10

 

                                                                                                     Богдан ЯНЕВИЧ

                                                                                                                           

                           ПАМ’ЯТКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ 

          

           

          У статті  висвітлюється  життя українського  народу  в контексті національно-визвольної та  ідейної 

боротьби,  подано  відомості  про  видатних  українських  діячів,  борців  за  волю  України,  які  народилися  на 

Калущині,   а  також  зазначено  перелік  облікованих  пам ’яток  національно -визвольної  боротьби  Калуського 

району . 

         Ключові  слова:  ОУН,  УПА,  УВО,  історико-культурна  спадщина,  шістдесятники,  дисидентський  рух, 

музей, національно-визвольна боротьба, пам ’ятка .  

                                                                   

                                                                    

         Пам’ятки  національно-визвольної  боротьби  –  це  вагома  складова  історико-культурної 

спадщини, що висвітлює етносуспільну боротьбу, ідеологічно-культурне прозрівання, економічне 

й політичне реформування. 

         До  становлення  людської  цивілізації  на  шлях  мирної  конкуренції  та  співробітництва 

поневолення інших народів було основним джерелом поповнення державних скарбниць. Боротьбу 

з  поневолювачами вели майже  всі народи світу  в  часи занепаду власних суспільних формувань. 

Національні  герої-провідники  Ян  Гус  (Чехія,  1415 р.), Жанна  Д’Арк  (Франція,  1453 р.), Кузьма 

Мінін і Дмитро Пожарський (Новгород, 1611 р.), Альбрехт Велленштейн (Данія, 1629 р.), Джордж 

Вашингтон (США, 1776 р.), Шандор Петефі (Угорщина, 1848 р.), Джузеппе Гарібальді (Рим, 1849 

р.),  Сунь  Ятсен  (Китай,  1895– 1912  рр.),  Мухамед-бен-Абдула  (Сомалі,  1899– 1920  рр.),  Панчо 

Вільї  та  Еміліан  Сапата  (Мексика,  1910– 1917 рр.),  Теофіл  Брага  (Португалія,  1911 р.) та  багато 

інших стали історичними постатями, які уособлюють своїми іменами не тільки змагання за волю, 

але й сприяли розвитку ідеології боротьби за самостійність свого народу. 

         Українську        національно-визвольну           й   ідейну      боротьбу      кристалізували        впродовж 

тисячоліття  легендарні  народні  месники, для  яких  ідеалами  були  воля, рівність,  справедливість, 

національні  традиції  і  добробут  народу.  Дмитро  Байда-Вишневецький  (створення  Запорізької 

Січі),   Криштоф   Косинський           і   Северин   Наливайко        (козацько-селянські        повстання),     Богдан 

Хмельницький   (національно-визвольна   революція   проти   шляхетської   Польщі),   Іван   Мазепа 

(боротьба за звільнення від московської залежності),  Пилип Орлик  (“Пакти і Конституція прав і 

вольностей  Війська  Козацького”  про  державний  устрій  після  визволення  від  Москви),  Олекса 

Довбуш      (рух   опришків),   Максим   Залізняк   та   Іван   Гонта            (Коліївщина),   Устим   Кармелюк 

(антикріпосницький  рух),  Симон  Петлюра  (боротьба  за  відродження  УНР),  Євген  Коновалець 

(чин  інтегрального  націоналізму),  Степан  Бандера  (перманентна  революція),  Роман  Шухевич  –

“Тарас   Чупринка”        (національно-визвольні   змагання   під   стягом   УПА),   В’ячеслав   Чорновіл 

(відновлення  незалежності),  Віктор  Ющенко   (втілення  демократичних  свобод  Помаранчевою 

революцією)       –   ось    істинний     пантеон     національних       героїв.    Козаки,    гайдамаки,      опришки, 

мазепинці, петлюрівці, бандерівці – рушії національного самоствердження.  

         Поряд  із  провідниками  крокували  просвітителі,  вплив  яких  на  свідомість  суспільства 

важко     переоцінити.   Іван       Котляревський,       Тарас    Шевченко,   Михайло           Драгоманов,   Микола 

Міхновський, Іван Франко, Михайло Грушевський, Дмитро Донцов, Леонід Полтава  (П.Федун) –

творці  й  світочі  національної  ідеї.  Для  національної  ідентифікації  українського   суспільства 

необхідним   було   створення   власної   держави,   її   захист   і   самопорядкування.   Разом   із   цим 

здобування       досвіду     державотворення,         поліпшення        умов    для    національного        розвитку     й 

самодостатності – взаємопов’язані речі, без яких неможливий прогрес.  

         На  початку  ХХ  століття  традиції  зруйнованої  запорізької  козаччини  відродило  січове 

стрілецтво, яке  виховало  нову  плеяду  борців  і  просвітників. УНР, ЗУНР, Закарпатська  Україна, 

УВО   й   ОУН,   УПА,   шістдесятники,   дисидентський   рух,   Народний   рух   України,   вихід   із 

Радянського  Союзу  й  утвердження  незалежності  України,  Помаранчева  революція  –  ось  ланки 

єдиного ланцюга національно-визвольних змагань ХХ та початку ХХІ століть.  

         Бандерівський  рух  є  однією  з  ланок  безперервної  тисячолітньої  боротьби  українського 

народу     за   власну     державність.       Актуальність       засад    національної       революції      підтверджує 

сьогодення. Суть Української національної революції Степан Бандера розкриває в одній зі своїх 

праць “До засад нашої визвольної політики. Суть, зміст і процес української революції”. За його 

словами,  український  націоналізм  має  свій  уклад  позитивних  ідей  і  вартостей,  які  визначають 

зміст і форми життя та розвитку народу й особи в усіх ділянках спільноти, визнають їхню творчу 

 

mhtml:file://D:Galychyna%2014Яневич.mht                                                                     30.06.2009


----------------------- Page 2-----------------------

УДК 94 (477                                                                                            Стр. 2 из 10

 

         роль  у  вселюдському  поступі.  Основи  націоналістичних  ідей  коріняться  в  українській 

духовності, сформованій та утвердженій упродовж усього історичного розвитку.   І донині триває 

втілення таких ідей, як: 

         ?         воля, самобутність та свобідний розвиток народів;

                                                                           

         ?          гідність і пошанування людини, її  вільний  розвиток, власні ініціативи, творче  та  до-

стойне самовключення в гармонійний уклад збірного національного й суспільного життя; 

         ?         соціальна справедливість; 

         ?         рівність і братерство всіх людей в суспільстві; 

         ?          позитивна, творча  роль  держави, яка  має  обороняти,  організовувати  й  сприяти  віль-

ному життю і розвитку культурного поступу та господарського добробуту народу й людини ; 

         ?          спрямування діяльності та зусилля держави й організованої в ній народної спільноти 

на творення, всеохопність і помноження позитивних вартостей, які збагачують і підносять рівень 

життя  народу  та  окремого  громадянина  в  усіх  царинах,  помножують  їхній  творчий  вклад  у 

скарбницю вселюдського поступу й культури; 

                                       Роман Шухевич в історіографії 

         ?         пошанування різнорідності змісту й форми життя та багатства культур різних народів, 

толерація  супроти  чужих  і  відмінних  культурних  і  соціальних  вартостей  та  систем   поруч  із 

прив’язкою до свого й плекання своїх вартостей; 

         ?          співжиття вільних народів і мирні взаємини їхніх незалежних держав, незважаючи на 

різницю суспільних і політичних систем; 

         ?         свобода творчої ініціативи кожного й вільної діяльності, яка не загрожує й не шкодить 

співгромадянам і народові; 

         ?           свобода  релігії,  сумління,  думки  й  слова,  вільної  духовно-культурної  і  мистецької 

творчості; 

         ?           віра  в  людину,  її  шляхетні,  позитивні  прикмети  й  пориви,  її  суспільний  інстинкт, 

плекання і піднесення добрих сторін людської природи; 

         ?          природна  гармонія  рівноваги  й  співгри  поміж  духовними  та  матеріальними  елемен-

тами в житті й розвитку людства. 

         Попри історичну вагомість культурологічного феномену пам’яток національно-визвольної 

боротьби це явище національної спадщини жевріє на межі виживання і зникнення. 

         Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові є місцем паломництва 

для   українців,    які   поділяють      націоналістичні      погляди,    навіть    більше    того    –  комуністи 

приїжджають  поглянути, з  якою  утаємниченою  силою  вони  боролися,  не  спромігшись  знищити 

впродовж половини століття. Хоч музей тільки починає набувати рис науково-дослідного центру 

під керівництвом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, але вже 

відчувається  ретельність  і  комплексність  в  експонуванні,  вивченні,  комплектуванні  й  виданні 

цікавих  матеріалів.  Сумним  фактом  є  те,  що  новозбудовані  музейні  споруди,  маючи  серйозні 

дефекти, руйнуються на очах патріотів-краян і з кожним роком суми ушкоджень зашкалюють за 

десятки   тисяч   гривень,   а   меморіальні   споруди   починають   розвалюватися,   бо   потребують 

термінової   реставрації.   Уже   не   одна   державна   комісія   з   ініціативи   музейних   працівників 

фіксувала ганебний стан, однак керівництво області вважає за краще почекати ще деякий час. Та й 

доля    музею   як   юридичної   установи   не        визначена     –   від  його   утримання       на   даний   час 

відхрещується      керівництво      університету     та   не   бажає    повертати     на   свій   баланс    обласна 

адміністрація, мотивуючи безгрошів’ям. 

         Музей УПА “Чорний ліс” запрезентував своє створення ще на початку  1990-х років, але на 

даний час усі його громадські зусилля, матеріальна база та зібрані пожертви “канули в Лету”. Хоч 

сам  по  собі  природничий  ланшафт  Чорного  лісу  багатообіцяючий  в  туристичному  плані,  все  ж 

керівництво Калуського району й Івано-Франківської області не спроможні досягнути консенсусу 

з військовими чинами колишньої радянської ракетної частини  (армійське майно ще не повністю 

розкрадено  й  не  вивезено  на  металобрухт)  та  тамтешнім  лісництвом, яке  пильно  береже  зелені 

ресурси. 

         На  калуській  землі  народились  і  проживали  видатні  українські  діячі,  борці  за  волю 

України,  та   далеко   не   всі   з   них   пошановані   бодай   меморіальними   дошками.  Чи   належно 

відображена їхня діяльність в експозиції місцевих музеїв? Наприклад:  

         ?         з  1889 до  1917 рр.  у  Калуші  проживав  Іван  Куровець  –  лікар,  організатор  націо-

нальних товариств, посол Галицького сейму, співзасновник УНДО, фундатор “Народного дому” й 

народного банку в Калуші, видавець “Калуського листка”, меценат будівництва греко-католицької 

 

mhtml:file://D:Galychyna%2014Яневич.mht                                                               30.06.2009


----------------------- Page 3-----------------------

УДК 94 (477                                                                                             Стр. 3 из 10

 

         церкви, Державний секретар здоров’я уряду ЗУНР, директор “Народної лічниці” у Львові, 

автор “Лікарського порадника”.  

         ?       Саєвич   Микола-Амбросій          (17.12.1885,    с.  Угринів     Старий     Калуського      п-ту    –

30.03.1944,  м.  Краків,  Польща)  –  український  інженер-лісівник  і  вчений.  Доктор  філософії  та 

права  й  лісництва.  Закінчив  гімназію  в  Станіславі  та  факультет  філософії  й  права  Львівського 

університету.  Від  серпня  1914 р. –  у  рядах  легіону  УСС  (чотар,  сотник).  Учасник  боїв  на  горі 

Маківка  під  Болеховом. У  1916– 1917 рр. –  один  з  організаторів  українських  шкіл  на  Волині. З 

листопада 1918 – в УГА, старшина. Комісар ЗУНР у Косові. 

         Бойовий  референт  УВО  (1920). Один  з  організаторів  Пласту, член  Верх. пластової  ради. 

Щоб уникнути арешту з боку польської влади, емігрував до Чехословаччини. Закінчив Українську 

господарську  академію  в  Подєбрадах  за  фахом  інженер-лісівник  (1924),  приватдоцент  (1924–

1929); там само). У  1929– 1939 рр. – управитель церковних лісів “Перегінська пуща” (с. Осмолода, 

Рожнятівщина). Заснував тут зразкову пасіку, форельне господарство та Лісовий музей (1932). Від 

листопада   1939  й  до  березня   1944  проживав  у  Станіславі.  13.03.1944  р.  виїхав  до  Кракова 

(Польща), де й помер. Похоронений на Раковецькому цвинтарі. 1999 р. у м. Івано-Франківськ його 

іменем  названо  вулицю,  а  на  будинку,  де  він  проживав,  установлено  пам’ятну  дошку.  Іменем 

М.Саєвича названа вулиця і в с. Угринів Старий Калуського р-ну. 

         ?    Священик Володимир Петрушевич (1848, с. Мізунь на Станіславщині –  15.05.1917,  

                                                            

м. Калуш) – історик, етнограф, церковний, громадський та культурно-просвітній діяч. Син пароха. 

У   1872  рукоположений   на   диякона,   а   через   два   роки   висвячений   на   ієрея   митрополитом 

Й.Сембратовичем. У  1874 працює отцем-сотрудником у с. Вікторів Галицького деканату, з  1875 –

на парохії с. Герасимів Жуковського деканату як о.-сотрудник, а з 1880 – тимчасовим завідателем. 

1880–82 призначають завідателем парохії с. Бережниця Шляхотська Калуського деканату, з 1883 –

у Львові при Архікатедральному соборі святого Юра працює першим сотрудником та одночасно 

катехитом при школі міського “Народного дому”, а з  1884 до  1894 – сповідником. Крім цього, він 

працює в Митрополичій консисторії, зокрема, з  1885 виконує обов’язки секретаря, а згодом – в. о. 

контролера  комісії  з  управління  фондом  вдів  і  сиріт  Львівської  архієпархії  та  заступником 

регістранта. У  1888 був радником-секретарем Церковного всечесного суду в справах супружих та 

Інституційного суду для Перемишльської єпархії. 31.05.1893 в складі делегації українців їздив до 

Святішого отця папи Лева ХІІІ під проводом кардинала С.Сембратовича. Був кустошем-архіварем 

і  каноніком  Львівської  митрополичої  капітули.  Від   1894  призначений  парохом  м.  Калуш  і 

виконував  обов’язки  другого віце-декана Калуського  (з  1909 –  віце-декан, згодом –  декан),  стає 

постійним комісаром у справах сиріт. Брав участь: у подорожі до Святої Землі  12–20.09.1906 під 

проводом  митрополита  А.Шептицького;  1912  –  у  Євхаристичному  Конгресі  у  Відні;  двічі  з 

делегацією  міста  вітав  австрійського  цісаря. Від  1913 був  комісаром  у  справах  шкільних. Член 

міського  товариства  “Просвіти”,  політичного  товариства  “Народна  Рада”, Наукового  товариства 

ім.  Т.Г.Шевченка,  церковного  товариства  св.  Павла,  був  головою  управління  ради  кредитного 

товариства “Хлопський банк” (згодом перейменований в “Хлопський союз”) та головою читальні 

“Рання Зоря”, членом організації “Червоний Хрест” у Калуші та членом товариства “Просвіта”. У 

1906– 1913  рр.  був  президентом  і  заступником  голови  “Народного  дому”  в  Калуші.  Ініціатор 

спорудження (проектування велося з  1906) нової церкви святого архістратига Михаїла (1910–13). 

Помер унаслідок конфлікту з військовими російської армії, що захопили й плюндрували місто у 

травні  1917. Похований на старому міському цвинтарі в чужій гробниці. 

         ?       Отець  Михайло  Петраш,  син  Івана  та  Марії, народився  28  березня  1914 року в м. 

Богородчани, що на Станіславівщині. Навчався в Станіславівській гімназії, після закінчення якої 

вступив у Станіславівську духовну семінарію, навчання в якій закінчив у  1937 році (84, арк.186–

187). 

         13 травня  1937 року  був  висвячений  на  піддиякона,  16 травня  –  на  диякона,  13 червня 

отримав  ієрейські  свячення  з  рук  преосвященного  єпископа  Кир  Івана  Лятишевського  (грамота 

ч.ек.3811/1). З  15 серпня  1937 року (грамота Ч.5707/І) до 30 вересня  1938 року (грамота 4.7691/І) 

молодий священик був адміністратором парохії Тулуків Коломийського деканату, одночасно з  1 

жовтня  1938 року (ч.7691/І) сотрудником у Заболотові (Коломийський деканат). З 24 березня 1940 

                                       Роман Шухевич в історіографії 

року  до  28  червня  1944 року  –  настоятель  храму  в  Бариші  Бучацького  району  Тернопільської 

області, від 20 липня до 5 листопада  1944 року – парох у с. Похівка Богородчанського деканату, а 

з 6 листопада  1944 року – засідатель парохії Грабовець Богородчанського деканату та с. Цуцилів 

Ланчинського  району.  16 квітня  1945 року  на  вимогу  тодішньої  влади  отцеві  М.Петрашу  була 

видана  посвідка,  яка  засвідчувала  те,  що  він  є  священиком  Станіславівської  єпархії  УГКЦ.  За 

 

mhtml:file://D:Galychyna%2014Яневич.mht                                                                 30.06.2009


----------------------- Page 4-----------------------

УДК 94 (477                                                                                           Стр. 4 из 10

 

         відмову  перейти  в  православ’я  в   1948  році  заарештований  і  засуджений  до   10  років 

позбавлення  волі  та  примусових  робіт. Про  цей  період життя  о. Михайла  згадує  його  колишній 

співкамерник   і   товариш   отець-мітрат   Мирон   Шлісецький.              Отець   М.Петраш       звільнений   з 

ув ’язнення  достроково  в   1957  році.  Після  повернення  на   Прикарпаття   підпільно  працював 

священиком  на  Буковині,  пізніше  в  Івано-Франківській  області,  зокрема  в  Калуші.  У  роки 

горбачовської   перебудови   активно   домагався   визнання   УГКЦ,   відстоював   греко-католицькі 

парафії в Калуші. 1989 року вийшов з підпілля. Реабілітований в  1990 році. 

         Отець Михайло був ректором підпільної духовної семінарії, яка діяла в Івано-Франківську 

за підтримки Папи Римського  під  патронатом  підпільного  митрополита  УГКЦ Кир  Володимира 

Стернюка.  В  умовах  секретності  готував  семінаристів  до  рукоположення  на  священиків.  Після 

легалізації УГКЦ запропонували висвятити о. М.Петраша на єпископа, однак через стан здоров’я 

священик  відмовився.  Як  згадує  о.  Петро  Хімій,   о.  Петраш  завжди  був  добрим,  але  водночас 

строгим і вимогливим до своїх студентів. 

         Після  легалізації  УГКЦ  о.  Михайло  Петраш  призначений  калуським  деканом,  але  через 

стан здоров’я перейшов на сотрудництво. Аналогічно короткий час був парохом церкви св. арх. 

Михаїла   в   Калуші,   пізніше   –   її   сотрудником.   Викладав   у   Івано-Франківському   духовно-

катехитичному  інституті,  де,  будучи  професором,  підготував  дві  групи  (по  6  і  7  чоловік)  до 

рукоположення на священиків УГКЦ.  

         Помер 1.01.1991. Похований на новому Калуському цвинтарі. 

         Перелік можна продовжити ще десятками славетних імен. 

         Уже  багато  пам’яток  зареєстровано  та  взято  під  охорону  держави,  але  чимало  цінних 

старовинних пам’яток, культових споруд, а також могил і навіть цілих цвинтарів із похованнями 

відомих  людей  з  чудовими  надгробними  пам’ятниками,  авторами  яких  були  талановиті  митці, 

були занедбані, а то й зруйновані або сплюндровані за часів комуністичної окупації та, як це не 

прикро констатувати, за часів становлення незалежності України. 

         Готується   до   видання   книга   “Звід   пам’яток   історії   та   культури.   Івано-Франківська 

область”,    яка    сприятиме     виконанню       державної     програми      захисту    культурної     спадщини 

українського  народу.  До  книги  будуть  включені  наявні  в  кожному  районі  пам’ятки  історії  та 

культури   державного   й   місцевого   значення   (могили,   будинки,   церкви,   меморіальні   дошки, 

пам’ятні  хрести  та  знаки, скульптури  й  інші  пам’ятки).  Кожен  науковець, учитель, краєзнавець, 

працівник     культури,     представник      громадської     організації    може     надіслати     відомості    про 

нововідкриті та віднайдені пам’ятки на адресу: 76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, 

головне управління туризму і культури. 

                                                            

                  Перелік облікованих пам’яток національно-визвольної боротьби  

                                              Калуського району 

    с. Бабин Середній            Братська могила вояків УПА, які загинули  1947 р.                               

    с. Бережниця                 Меморіальна       дошка      священикові,       громадському            1996 

                                 діячеві,  батькові  Степана  Бандери  Андрієві  Бандері 

                                 (1882– 1941) 

    с. Бережниця,                Могила  члена  ОУН,  референта  УЧХ  Юстини  Балюк-                     1991 

     цвинтар                     Гівчак (Калини; 1918– 19.01.1991) 

    с. Бережниця                 Пам’ятник     провідникові      ОУН     Карпатського       краю         2004 

                                 Ярославові Мельнику (Робертові; 1919–1946) 

    с. Бережниця                 Пам’ятник      на   честь    проголошення        незалежності           1991 

                                 України     та   символічна     могила     борцям     за  волю 

                                 України 

    с. Боднарів                  Братська  могила  районного  референта  УЧХ  Розалії                        

                                 Шуляр     (Калини;     1914–25.01.1946)      та   вояків   УПА 

                                 братів   Михайла   (1922– 1948)  і   Йосипа   (1925– 1947) 

                                 Бережницьких,       Івана   Жураківського       (1921– 1948)   і 

                                 невідомого повстанця 

    с. Боднарів, новий           Символічні     могили     крайовому      провідникові     ОУН,          1997 

     цвинтар                     повстанському       письменникові       Михайлові      Дяченку 

                                 (Гомонові,  Маркові  Боєславу;  25.03.1910–23.02.1952) 

 

mhtml:file://D:Galychyna%2014Яневич.mht                                                              30.06.2009


----------------------- Page 5-----------------------

                            та   командирові   УНС   Олексі   Луцькому         (Беркутові; 

                            1910– 1945) 

с. Болохів                  Братська могила вояків УПА, які загинули в  1942 р.                    1990 

с-ще Войнилів               Братська    могила    жертв    радянського     тоталітарного               

                            режиму 

с. Голинь                   Могила   повітового   провідника   ОУН   Івана   Рудого                        

                            (Орлича) 

с. Голинь                   Пам’ятний      знак    на    місці    загибелі     повітового          1996 

                            провідника  ОУН  Івана  Рудого  (Орлича)  та  зв’язкової 

                            Марії Шевчук 

с. Грабівка                 Братська могила курінного УПА Івана Ґонти  (Гамалії)                   1990 

                            та вояків УПА, які загинули  1944 р. 

с. Грабівка                 Могила  референта   Центрального   проводу   СБ   ОУН                  1944 

                            Мирона Голояда (1910– 1.11.1944) 

с. Грабівка                 Могила  священика,  хорунжого  УГА,  духівника  УПА,                   1944 

                            ректора     Малої     семінарії    ім.    св.   Йосафата      у 

                            Станіславові     Володимира       Микитюка       (24.10.1889–

                            29.04.1944) 

с. Грабівка                 Пам’ятний знак на місці дислокації штабу УПА                           1992 

с. Грабівка, Чорний         Пам’ятний  знак  на  місці  загибелі  полковника  УПА,                 1996 

ліс                         командира   ТВ-22   “Чорний   ліс”   Василя   Андрусяка 

                            (Різуна, Грегота; 1915– 1946) 

с. Грабівка                 Пам’ятник воякам УПА                                                   1995 

с. Добровляни               Братська    могила     15   студентів,    яких    розстріляли          1993 

                            фашисти 1942 р. 

с. Довпотів, цвинтар        Могила  поетеси,  члена  ОУН,  організатора  санітарної                1997 

                            служби     УПА     Карпатського      краю    Юлії    Ганущак 

                            (21.01.1915–05.08.1997) 

с. Завій                    Могила вояка УПА Григорія Василіва (1923– 1946)                        1946 

с. Завій                    Пам’ятний знак на місці загибелі  1949 р. трьох вояків                 1991 

                            УПА

                                   

с

 

    Роман Шухевич в історіографії 


----------------------- Page 6-----------------------

УДК 94 (477                                                                                                       Стр. 6 из 10

 

     с. Новиця                      Братська могила воїнів радянської армії                                            1967 

     с. Новиця                      Комплекс  могил  (18) вояків  УПА, які  загинули  1945–                                   

                                     1951 рр. 

     с. Новиця                      Пам’ятний   знак   на   місці   поранення   в   бою   члена                        1995 

                                     надрайонного Проводу ОУН Іллі Василіва (Гамалії) 

     с. Перевозець                  Могила  обласного  провідника  ОУН  Богдана  Мокрія                                1997 

                                     (Байди; 1917–05.05.1944) 

     с. Середня, цвинтар            Братська могила 4 вояків УПА (1923– 1944)                                                 

     с. Середня                     Меморіальна дошка письменникові, літературознавцю,                                 1997 

                                     січовому стрільцеві Олесеві Бабію (1897– 1975) 

     с. Сівка-Войнилівська          Пам’ятний  знак  на  честь            10-ї  річниці   незалежності               2001

                                                                                                                            

                                     України 

     с. Старий Угринів,             Братська  могила  вояків  УПА  та  місцевих  жителів, які                                 

     цвинтар                         загинули  1945 р. під час каральної акції НКВС 

     с. Старий Угринів              Будинок, у якому в  1909– 1919 рр. мешкав політичний                                     

                                                                                                                              

                                     діяч,   провідник   ОУН   Степан   Бандера   (01.01.1909–

                                     15.10.1959) 

     с. Старий Угринів,             Могила   члена   ОУН,   політв’язня,   сестри   С.Бандери                   Перепохов. 

     цвинтар                         Марти Бандери (1907– 13.11.1982)                                                  1990 

     с. Старий Угринів,             Могила        матері      С.Бандери        Мирослави         Бандери-            1921

                                                                                                                            

     цвинтар                         Глодзінської (1890– 1921) 

     с. Старий Угринів              Музей провідника ОУН С.Бандери                                                            

     с. Старий Угринів, ур.         Пам’ятний   знак   на   місці   криївки,   в   якій            1950  р.                  

                                                                                                                              

     Медвіцьке, ліс на               загинули вояки УПА 

     околиці села 

     с. Старий Угринів              Пам’ятник        провідникові        ОУН       Степанові       Бандері           1992

                                                                                                                            

                                     (01.01.1909– 15.10.1959) 

     с. Степанівка                  Братська могила вояків УПА, які загинули в  1944 р.                                      

                                                                                                                              

     с. Студінка                    Могила вояка УПА Івана Горохолина (1921– 1946)                                     1946 

     с. Томашівці, цвинтар          Могила станичної ОУН Марії Кецедан (1905– 1974)                                  1974

                                                                                                                            

     с. Томашівці                   Пам’ятний  знак  на  місці  будинку,  в  якому  в  1980 р.                         1993 

                                     були спалені о. А.Гургула та його дружина 

     с. Цвітова                     Братська могила вояків УПА, які загинули  1945 р.                                        

                                                                                                                              

     с. Боднарів,                   Могила вояка УПА Любомира Чолія (1917– 1946)                                       1946 

     вул. Галицька, 

     цвинтар 

     с. Верхня                      Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                              1979

                                                                                                                            

                                     Другої світової війни 

     с. Вістова                     Символічна могила борцям за волю України                                           1990 

     с. Голинь                      Пам’ятник        односельцям,        які   загинули      на   фронтах            1967

                                                                                                                            

                                     Другої світової війни  

     с. Голинь                      Символічна могила борцям за волю України                                           1990 

     с. Грабівка                    Символічна могила борцям за волю України                                         1991

                                                                                                                            

     с. Гуменів                     Символічна могила борцям за волю України                                           1991 

     с. Діброва, вулиця             Символічна могила борцям за волю України                                         1990

                                                                                                                            

     Лесі Українки 

     с. Вістова                     Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                                1970 

                                     Другої світової війни 

     с. Добровляни                  Символічна могила борцям за волю України                                         1990

                                                                                                                            

     с. Довгий Войнилів             Символічна могила борцям за волю України                                           1990 

     с. Довпотів                    Символічна могила борцям за волю України                                         1990

                                                                                                                            

 

mhtml:file://D:Galychyna%2014Яневич.mht                                                                          30.06.2009


----------------------- Page 7-----------------------

УДК 94 (477                                                                                          Стр. 7 из 10

 

    с. Дубовиця                 Пам’ятник      односельцям,     які   загинули    на   фронтах          1967 

                                Другої світової війни 

    с. Завадка                  Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                     1970 

                                Другої світової війни 

    с. Завадка                  Символічна могила борцям за волю України                                1990

                                                                                                             

    с. Завій                    Символічна могила борцям за волю України                                1989 

 

    с. Копанки                  Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                         

                                Другої світової війни 

    с. Кропивник                Пам’ятник      односельцям,   які    загинули     на   фронтах          1980 

                                Другої світової війни 

    с. Лука                     Пам’ятник      односельцям,   які    загинули     на   фронтах          1970 

                                Другої світової війни 

    с. Лука                     Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Мислів                   Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Мостище                  Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Негівці                  Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                             

        Роман Шухевич в історіографії 

                                Другої світової війни  

    с. Негівці                  Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Новиця                   Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                     1967 

                                Другої світової війни 

    с. Новиця                   Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Перевозець               Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Перекоси                 Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Підмихайля               Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                             

                                Другої світової війни 

    с. Підмихайля               Пам’ятний знак на честь скасування панщини                                      

    с. Пійло                    Пам’ятник      односельцям,   які    загинули     на   фронтах          1967 

                                Другої світової війни 

    с. Пійло                    символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Ріп’янка                 символічна могила борцям за волю України                                1991 

    с. Середній Бабин           Братська могила вояків УПА                                                      

    с. Середній Бабин           Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Середній Угринів         Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Середня                  Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                     1970 

                                Другої світової війни 

    с. Середня                  Символічна могила борцям за волю України                                1991 

    с. Сівка-Войнилівська       Пам’ятник      односельцям,   які    загинули     на   фронтах          1970 

                                Другої світової війни 

    с. Сівка-Войнилівська       Символічна могила борцям за волю України                                1990 

    с. Слобідка                 Символічна могила борцям за волю України                                1991 

    с. Станькова                Пам’ятник      односельцям,   які    загинули     на   фронтах                  

                                Другої світової війни 

    с. Станькова                Символічна могила борцям за волю України                                1991 

    с. Студінка                 Символічна могила борцям за волю України                                1989 

    с. Томашівці                Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                     1970

                                                                                                             

                                Другої світової війни 

    с. Томашівці                символічна могила борцям за волю України                                1989 

    с. Тужилів                  Пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах                     1970 

                                Другої світової війни 

 

mhtml:file://D:Galychyna%2014Яневич.mht                                                             30.06.2009


----------------------- Page 8-----------------------

с. Тужилів                    Символічна могила борцям за волю України                                  1990 

с. Цвітова                    Пам’ятник      односельцям,   які      загинули     на   фронтах                   

                              Другої світової війни 

с. Цвітова                    Символічна могила борцям за волю України                                  1990 

с. Яворівка                   Символічна могила борцям за волю України                                  1990 

                                                              

      Перелік облікованих пам’яток національно-визвольної боротьби міста Калуш 

вул. Бандери, 10            Меморіальна   дошка   провідникові   ОУН   С.Бандері                      1992 

                            (01.01.1909– 15.10.1959) 

вул. С.Бандери, 11          Меморіальна   дошка   на   будинку,   де   в         1944– 1956           2001 

                            роках містилася в’язниця-катівня НКВС – КДБ 

Височанка, новий            Могила       культурно-громадського           діяча     Олекси            1978 

цвинтар                     Гірника  (28.03.1912–21.01.1978),  який  здійснив  акт 

                            самоспалення на могилі Т.Шевченка в Каневі на знак 

                            протесту проти русифікації в Україні 

Височанка, новий            Могила      вчителя,      політв’язня,     першого       голови           1996 

цвинтар                     “Меморіалу” Олекси Грабчука (1917– 1996) 

Височанка, новий            Могила      священика        УГКЦ,      в’язня     сталінських            1975 

цвинтар                     концтаборів Гната Гункевича (1910– 1975) 

Височанка, новий            Могила       священика       підпільної       УГКЦ,       в’язня          1991 

цвинтар                     сталінських таборів Михайла Петраша (1914– 1991) 

Височанка, новий            Могила      літератора,    політв’язня      Петра    Покотила             1991 

цвинтар                     (1921– 1991) 

Височанка, новий            Могила      педагога,     громадсько-політичного           діяча                  

цвинтар                     Василя Регея (1915– 1996) 

вул. Височанка,             Пам’ятний знак воякам УПА, які загинули в боротьбі                        2002 

Пагорб Слави                з комуно-більшовицькими окупантами 

вул. Височанка,             Комплекс братських могил вояків УПА, які загинули                     

старий цвинтар              в  1947– 1948 рр.  у  боротьбі  з  комуно-московськими 

                            окупантами 

 вул. Височанка,            Могила      юриста,     в’язня    радянських      концтаборів             1973 

  старий цвинтар            Осипа Крушельницького (1911– 1973) 

 

 вул. Височанка,            Могила      громадсько-політичного          діяча,   старшини             1945 

  старий цвинтар            УГА, працівника міністерства УНР Ізидора Пігуляка 

                            (1888– 1945) 

 вул. Височанка,            Могила  лікаря,  доктора   медицини,   підполковника                      1954 

 старий цвинтар             військової       флотилії       Австро-Угорщини,           діяча 

                            повітового       уряду     ЗУНР      у    Калуші      Маркила 

 

                            Рожанковського (1871– 1954) 

 пл. Героїв, 5              Пам’ятний знак на місці розстрілу фашистами в  1943                       1993 

                            р. учнів торговельної школи 

  

  

 вул. О.Гірника, 2          Меморіальна дошка культурно-громадському діячеві                          1993 

   (біографія є в           Олексі       Гірнику      (28.03.1912–21.01.1978),          який 

 Богородчанах)              здійснив  акт  самоспалення  на  могилі  Т.Шевченка  в 

                            Каневі

                                     

                                                                                                             

 вул. Грушевського, 1       Меморіальна дошка  історикові, політичному діячеві                               

                            М.Грушевському (1866– 1934)

                                                                  

 вул. Дзвонарська, 3,       Меморіальна        дошка    командирові       Калуського      ТВ          1999 

  ЗОШ №3                    “Магура”        Ярославові        Косарчину         (Байракові, 

                            Козакові; 1920– 13.12.1951) 

   майдан Конституції       Пам’ятний знак на честь Конституції України

 

     Роман Шухевич в історіографії 


----------------------- Page 9-----------------------

УДК 94 (477                                                                                                 Стр. 9 из 10

 

         Роман Шухевич в історіографії

                                 України 

     вул. Сівецька               Пам’ятний       знак    зв’язковій     УПА      Надії    Відоняк           1999 

                                 (Тамарі;  1924– 1947) і жінкам Калуського району, які 

                                 полягли за волю України 

     вул. В.Стуса, 2             Пам’ятний       знак     письменникові        Василеві      Стусу          1994 

                                 (1938– 1985) 

 

     вул. В.Чорновола,           Меморіальна дошка громадсько-політичному діячеві                           2000 

                                 В’ячеславу Чорноволу (1937– 1999)

     38                                                                       

         

     вул. Шептицького,           Меморіальна  дошка  борцям  за  волю  України,  які                     Реставр. 

     церква                      загинули в 1914– 1920 рр.                                                  2001 

    

     св. архістратига 

     Михаїла

                 

      мкр-н Загір’я              Братська могила вояків УПА                                                     

     с. Підгірки, вул.           Пам’ятний знак на честь проголошення незалежності                          1990 

     Івано-Франківська           України 

 

     с. Підгірки, цвинтар        Братська могила  11 вояків УПА, які загинули в  1945–                      1992

                                                                                                                  

                                 1949 рр. у  боротьбі  з  комуно-московськими  окупан-

                                 тами

                                        

     с. Підгірки, цвинтар        Комплекс  братських  могил  14 вояків  УПА, які  заги-                              

                                 нули  в   1945–1948  рр.  у  боротьбі  з  комуно-москов-

                                 ськими окупантами 

     с. Підгірки, цвинтар        Могила 4 вояків УПА, які загинули в  1944– 1945 рр. у                               

                                 боротьбі з комуно-московськими окупантами 

      с. Підгірки                Символічна могила борцям за волю України                                   1990

                                                                                                                  

     с. Хотінь, вул.             Могила  ієромонаха  ЧСВВ  М.Болецького  (18.08.1910                        1953 

     Г.Сковороди,                –24.07.1953) та його матері 

     старий цвинтар 

     с. Хотінь, вул.             Могила  референта  пропаганди  Калуського  рай.  про-                      1944 

     Г.Сковороди,                воду ОУН Антона Козака (Дуба; 1914– 1944) 

     новий цвинтар 

     с. Хотінь, вул.             Могила   вояка   УПА   Степана   Шпитального   (1922–                      1945

                                                                                                                  

     Г.Сковороди,                1945) 

     новий цвинтар 

     с. Хотінь, біля             Символічна могила борцям за волю України                                

    

     церкви 

          

           

         Наукове вивчення та дбайливе ставлення до пам’яток обумовлене Законом України  “Про 

охорону  культурної  спадщини”  (2000  р.).  У  нашій  області  вже  надруковано  чимало  видань, 

зокрема,   “Пам’ятки   архітектури”,   “Пам ’ятки   археології”,   “Некрополі   Прикарпаття”,   “Івано-

Франківськ у пам’ятках історії та культури”, “Пам ’ятки історії та культури Івано-Франківщини”. 

Подібні     видання     здійснені     деякими      районними       центрами      (“Обереги      нашої     спадщини”       –

Долинщина).  На  жаль,  керівництво  нашого  району  та  міста  поки  що  не  готове  підтримати 

подібний проект. 

         У зв’язку з прийняттям Всеукраїнської програми розвитку туризму необхідним є видання 

туристичних  путівників,  що  містили  б  кваліфікований  опис  визначних  місць  краю.  Тому  за 

вивченням  і  охороною  національної  спадщини,  дослідженнями  історико-культурних  пам’яток, 

розробкою туристичних маршрутів – майбутнє. 

         З  великими   зусиллями   цього   року   Калуська   районна   рада   прийняла   довготермінову 

Програму  охорони  пам ’яток  історії  та  культури  й  це  є  вагомим  кроком  до  підтримки  розвитку 

діяльності музеїв і туризму. Такий самий крок очікуємо від міських депутатів та урядовців. Крім 

цього,   проблемою   міського   музейництва   є   небажання   влади   централізувати   музеї   в   єдину 

юридичну установу та створити фаховий науково-методичний штат, який зможе напрацьовувати 

програму       подальших       дій,   консультуючись          із  провідними        музейними,       туристичними         й 

пам’яткоохоронними структурами краю. 

 

mhtml:file://D:Galychyna%2014Яневич.mht                                                                     30.06.2009


----------------------- Page 10-----------------------

УДК 94 (477                                                                                                                                                     Стр. 10 из 10

 

               

                

 

1.         

       Пам’ятки історії Івано-Франківської області. Частина  1 // Вісник. – Івано-Франківськ, 2005. 

 

2.         

         Науково-популярний                    бюлетень          “Вісник   Історико-меморіального   музею   Степана   Бандери”.   –                                             Івано-

       Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2006. – Вип.1. 

       – С.5.

                 

3.         

       Костишин А. Історія церкви Святого Архистратига Михаїла в Калуші. 

 

4.         

       Когут М. Калущина. Люди і долі. 

                                                                                                     

                                                                                                    

              The article observes the life of Ukrainian people in the context of national-liberating and ideological struggle, 

contains the information about famous Ukrainian revolutionaries – fighters for  Ukraine’s freedom – who were born in 

Kalush region, and gives the list of current memorations of the national-liberating struggle in Kalush region. 

Key words: Ukrainian Nationalists Organization, Ukrainian Rebeling Army, Ukrainian Liberating Organization, 

historic-cultural heritage, people of the sixties, non-conformists ’ movement, museum, national-liberating struggle, 

memoration 

 

mhtml:file://D:Galychyna%2014Яневич.mht                                                                                                                            30.06.2009

 



Создан 01 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником

Интернет реклама УБС