СТАРИЙ КАЛУШ

Копаний м’яч на Калущині

Матч.Районний вісник



Копаний м’яч на Калущині

опубліковано 9 лип. 2010 05:52 Володимир Капусняк

Точної дати появи копано
го м’яча (а так тоді в нашому краї називали футбол) на теренах Калуша не маємо. Та із спогадів старожилів дізнаємося, що в футбол у місті грали вже напередодні першої світової війни. Правила гри в копаний м’яч і саму гру принесли в наше місто студенти і гімназисти, які навчалися в середніх і вищих закладах Австрії та Німеччини. А також переселенці з цих держав, які працювали на Саліні (колишня назва калійного комбінату).
Перший футбольний майданчик, який хоч чимось нагадував сучасне футбольне поле, знаходився за територією калійного комбінату на березі річки Сівки, приблизно метрів сто вище теперішнього палацу культури “Мінерал”. Спочатку на ньому грали німці-переселенці та австріяки, а в 20-х роках ним повністю заволоділи поляки. На цьому стадіоні народилася згодом команда ТЕСП (Товариство Есоціативне Солі Поташової), яка представляла Калуш у Станіславському окрузі футболу в лігах “А”, “В”, “С”. Належала команда Калуській хімічній фабриці (тобто калійному комбінату).
В 20-х роках були створені (точні дати невідомі) німецька команда ТУР (Товариство Університетів Робітничих), ще одна польська команда “Сокіл” (“Соколів” у Калуші було два: “Сокіл-1” та “Сокіл-2”), єврейська “Гакоах”, яка згодом була перейменована в “Гашомер” і команда польських військовиків “Стшелець” (“Стрілець”).
В середині 20-х років футбольний майдан над річкою Сівкою втрачає значення головного футбольного майдану міста, і поєдинки копачів переносяться на футбольне поле, що знаходилося на Загробищі. Там створюються два поля для гри в копанку: одне – для офіційних ігор, а друге – тренувальне.
Відкриття цього стадіону за спогадами старійшини калуського футболу, нині уже покійного Антона Міляновича Луціва, капітана легендарної “Зорі”, відбулося в 1925 році. В матчі-прем’єрі зустрілися станіславовська “Ревера” і військова команда зі Стрия. Цьому матчу передували урочистості і святково розмальовані афіші, що були розклеєні по всьому місту. Забігаючи наперед, скажемо, що в 1937 році воно (футбольне поле) було прекласно обгороджене і на ньому в 30-х роках грали калуські ТЕСП, ТУР, “Чайка”, “Зоря”, станіславовські “Пролом” та “Ревера” та знаменита львівська “Україна”.
Перша українська команда з’явилася в Калуші 10 травня 1930 року під назвою “Чайка Дністрова”. Саме в цей час група молодих людей за ініціативою Ярослава Бойчука провела установчі збори Українського спортового товариства “Чайка” і оголосила про створення першого українського клубу копаного м’яча в Калуші. До 1933 року це був єдиний спортивний клуб у Калуському повіті. Він мав дві команди: дорослу і юнацьку. “Чайка” існувала до 1937 року і була заборонена польською владою за сповідування національної ідеї. В 1941-43 роках “Чайка” була відновлена. За неї в різні роки грали Мирон Сеник, Юліан Мащенко, Осип Кушлик, Володимир Мандрик, Косян Машталєр, брати Підлисецькі, Роман Возняк, Дуда, Гладенький, Сенчина, Ольо Кочан.
У своєму першому товариському матчі “Чайка” перемогла єврейський клуб спортовий “Гакоах” Калуш – 3:1. Всі три м’ячі у ворота суперників “Чайки” провів Савка, гравець львівської “Чарні”, який саме перебував у місті на відпочинку і згодився грати за “Чайку”. Цей поєдинок відбувся 3 серпня 1930 року.
З 1934 року “Чайка” стартує в чемпіонаті Українського Спортивного Союзу (УСС) по другій групі Станіславського повітового округу.
Після закриття УСК “Чайка” в тому ж 1937 році як самостійний клуб із власним статутом засновано ще одну українську команду – “Зоря”. Восени 1937 року “Зоря” вступає до Польського Союзу Футболу (ПСФ) і починає грати в Станіславському окружному cоюзі футболу (СтОСФ) у класі “С”. Головою “Зорі” став інженер Бариш.
Клуб “Зоря” засновано в 1935 році, а команду – в 1937-му. Керівником секції футболу став Михайло Кушлик.
У 1940 році на базі “Зорі” створюється футбольна команда “Червона зоря”, яка перемагає у першому довоєнному чемпіонаті Калущини. Конкуренцію їй не змогли скласти ні калуський “Пивовар”, ні дружини копаного м’яча з Голиня і Підгірок.
В роки другої світової війни відновлюється калуська “Чайка”.
1945 рік. Демобілізований Станіслав Мандрик везе на спартакіаду в Станіслав наспіх зібрану команду Калуського калійного комбінату. Перемогти там калушанам не пощастило, але вони вчинили там справжній переполох, потріпавши нерви непереможеній на той час коломийській “Блискавці” (“Молнії”) і станіславському “Буревіснику”.
1946 рік. У калуській газеті “Червона зірка” вперше згадується команда “Хімік”, яка мала провести товариський матч з командою “Зенітка” із Станіслава.
Ростислав Михайловський


Создан 01 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником